Вперед, до «джерел» нафти і газу?!
З кінця 2014 року тузи з владного олімпу почали активно упроваджуватися в газовий та нафтовий бізнес.
Про цей документ, прийнятий парламентом 20 грудня 2016 року, чомусь мало говорять у cуспільстві. А між тим закон №5132 став наступним, після націоналізації «Привату», ударом по кишені всіх платників податків.
Якщо за банківсько-кредитні справи Коломойського, Боголюбова і Ко пересічні громадяни заплатять через перерозподіл коштів держскарбниці в 2017 році близько 135–150 мільярдів гривень (за підрахунками Віктора Пинзеника, по 3 тисячі гривень з кожного), то зниження рентних ставок на видобуток газу і нафти з 45% і 21% (залежно від глибини покладів) до 29% і 14% відповідно обійдеться населенню не менш ніж у 50 мільярдів. Ось вам ціна закону №5132.
Соціальна складова високих рентних ставок
Підвищення рентних ставок для державних і приватних компаній на видобуток газу, нафти та вугілля було здійснено урядом Яценюка восени 2014 року в рамках прийняття Верховною Радою Держбюджету на 2015 рік і супроводжувалося політико-пропагандистською кампанією, головним гаслом якої було: «Багаті повинні платити податків більше, ніж бідні».
Завдяки коштам, отриманим скарбницею з даної статті доходів, держава змогла в 2015 і 2016 роках акумулювати по 50 млрд гривень. Велика частина цих грошей пішла на виплату субсидій для 5,5 мільйона українських родин.
За прогнозами Мінсоцполітики, після встановлення з 1 травня 2016 року єдиної ціни на газ для всіх категорій споживачів на рівні 6,879 грн за кубометр, кількість домогосподарств, яким необхідні будуть субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, уже в поточному році досягне 8–9 мільйонів, і потребуватимуть вони у 2017 році 70–80 млрд гривень бюджетних витрат.
Про це нещодавно заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Виникає питання: якими доходами закриватиметься ця діра у Держбюджеті в 2017 році? Це по-перше. По-друге, кримінальне провадження, розпочате НАБУ проти Олександра Онищенка, висвітило дуже показовий факт. Якщо вірити звинуваченням агентства, нардеп-втікач завдяки укладеним його фірмами «Угодам про розподіл продукції» (УРП) з державною компанією «Укргазвидобування», вкрав у держави 3 млрд гривень.
Подібним же чином заробляють на держактивах компанії одлігархів і ще не менше десятка наближених до влади.
А доходи олігархів зростають
Угода про розподіл продукції – це форма співпраці державної «Укргазвидобування» і приватних компаній. За словами експерта та журналіста видання «Дзеркало тижня» Ігоря Маскалевича, «коли УРП впроваджувалися, передбачалося, що за рахунок податкових пільг інвестори почнуть буріння на нових майданчиках, добуваючи складний газ із високою собівартістю. Пільги в цьому випадку компенсували ризики.
Нині ж модель, яка просувається, куди лояльніша до «інвестора» – треба забрати у держави добре розвіданий майданчик, отримати на це пільги. Ризиків мало, прибуток гарний. Звичайна річ, для ініціатора схеми і тих, хто стоїть за ним. А ось витрати і збитки повісити на державу».
Як наочно показав приклад з Онищенком, у такий спосіб компанії наших олігархів часто-густо обкрадають державу. Якщо припустити, що енергетичних магнатів, подібних до нардепа-втікача, чоловік 18–20 (всього газодобувних компаній 28) і кожен з них щорічно отримує за УРП стільки ж, скільки й Онищенко, то виходить, що держава втрачає не менше 50 мільярдів.
Тобто приблизно ту ж суму, яку Держбюджет отримував у 2015–2016 роках від підвищених рентних ставок. Причому за цих же високих рентних ставок.
Отже, зниження рентних ставок, з одного боку, призвело до втрати Держбюджетом значних доходів, а з другого – дозволяє газонафтовим олігархам отримувати ще більші тіньові надприбутки. Гроші ж у розмірі 70–80 мільярдів для виплати субсидій 9 мільйонам домогосподарств будуть узяті в 2017 році з інших статей доходів держскарбниці. В результаті, недодержать фінансування українська медицина, освіта, наука, інваліди, чорнобильці…
Питається: чому ж влада й основні політичні гравці, представлені в парламенті, прагнуть ще більше перекласти тягар виходу із затяжної економічної кризи з багатих на бідних?
Нафти побільшає?
Головним аргументом Пояснювальної записки до законопроекту стало твердження: мовляв, це призведе до збільшення видобутку газу і нафти і тим самим допоможе домогтися енергетичної незалежності від Росії. Насправді ж це не так.
Дійсно, Україна в 2015 році скоротила видобуток газу на 1,4% (на 0,274 млрд куб. м) порівняно з 2014 роком – до 19,896 млрд куб. м. Гірше динаміка спостерігалася лише в 2009-му році, коли видобуток газу впав на 5,3%.
Відповідно до проведеного Alliance Capital Management дослідження ринку природного газу, однією з ключових причин цього є корпоративний конфлікт між акціонерами компанії «Укрнафта» – групою «Приват» і НАК «Нафтогаз України», через який припинилися інвестиції у видобуток газу. В результаті – його обсяги знизилися в минулому році на рекордні 13,6%, або 237 млн кубометрів. Це з одного боку.
А з другого, для держкомпаній і підприємств, що працюють за Угодами про розподіл продукції, ренту в березні 2015 року було підвищено до 70%. Водночас приватні газовидобувні компанії збільшили видобуток блакитного палива на 16,4% (на 0,549 млрд куб. м), до 3,864 млрд куб. м. Вперше в історії частка приватних фірм перевищила 19% у загальному обсязі виробництва в країні.
У січні – червні 2016 року видобуток природного газу збільшився на 1,7% (на 164 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2015 року – до 10,006 млрд куб. м. Підприємства НАК «Нафтогаз України» за цей період знизили видобуток газу на 1,1% (на 89,7 млн куб. м) – до 7 млрд 963,3 млн куб. м, а приватні газовидобувні компанії збільшили видобуток газу на 14,2% (на 253,7 млн куб. м) – до 2 млрд 42,7 млн куб. м.
У цілому ж, за твердженням прем’єр-міністра Гройсмана, в 2016 році Україна збільшила власний видобуток до 50 млн кубометрів газу. І це за високих рентних ставок, які діяли в 2015–2016 роках!
Вперед, до «джерел»?!
За урядовий «Закон про внесення змін до Податкового кодексу України для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2017 році» проголосували 235 осіб: 123 зі 143 депутатів фракції БПП, 71 з 81 – «Народного фронту», 13 з 18 парламентської групи «Воля народу», 4 нардепи з фракції «Об’єднання «Самопоміч», 2 – з групи «Партія «Відродження» та один – із фракції Радикальної партіі.
Закон №5132 – найважливіший із «бюджетного пакета». Ним встановлюються не тільки рентні ставки на видобуток газу і нафти, але й основні ставки зборів до скарбниці на наступний рік по низці товарних позицій. Саме цей документ впливає на те, яка з галузей матиме податкові стимули для розвитку, а яка буде балансувати на грані рентабельності.
Тому для парламентської фракції «Блоку Петра Порошенка» не підтримати цей документ означало б оголосити вотум недовіри главі Кабміну Володимиру Гройсману. Однак, проголосувавши за закон №5132, депутати з БПП автоматично посприяли отриманню надприбутків в енергетичному секторі.
Голосування за цей документ нардепів із «Народного фронту» на перший погляд дуже дивує. Річ в тому, що саме уряд Яценюка підвищив рентні ставки на видобуток газу, нафти та вугілля восени 2014 року. Сам Арсеній Петрович аргументував цей крок необхідністю перекласти тягар проведення реформ з бідних на багатих.
Питається, чому ж сьогодні однопартійці екс-прем’єра відступають? На мою думку, можливо, це тому що, по-перше, після «відходу» Яценюка з посади голови уряду його політичній силі вже не потрібно піклуватися про збереження реноме, відстоюючи високі рентні ставки, які дозволяли уряду акумулювати в Держбюджеті кошти для виплати опалювальних дотацій 5,5 млн українських родин (у 2017 році – 9 млн). Арсенію Петровичу і його оточенню сьогодні життєво важливі поповнення партійної скарбниці та підтримка своїх фінансових справ?
Ні для кого не секрет, що з кінця 2014 року панове з владного олімпу почали активно упроваджуватися в газовий та нафтовий бізнес. Згадаймо хоча б історію, що отримала широкий резонанс у ЗМІ, з перемогою в кінці липня поточного року компанії Yuzgas B.V. на конкурсі із залучення інвестора до пошуку і розробки вуглеводнів на Юзівській площі.
- Володимир ЛАРЦЕВ, директор «Центру антиолігархічної політики».
- На цю тему читайте також матеріал «Українського репортера» тут
