Розмови у кав’ярні майбутніх Сталіна, Гітлера і Троцького у Києві зібрали аншлаг
В столичному Будинку архітектора «Віденську каву» подавали від… Дмитра Корчинського і «обсмажену за рецептом» режисера Ігора Марусяка. Глядачів – повнісінька зала. Аншлаг!
І що ж це за «напій»? Нова п’єса Корчинського. Прем’єра. Напередодні саме цим твором він обіцяв дати відповідь Чехову та й усій психологічній драматургії XX століття.
Відповів. Смачно. Цікаво. Оригінально, нестандартно. Тому часто й лунали оплески.
Певно, перед виставою багато хто не міг уявити: невже могли коли-небудь зустрітися разом Сталін, Троцький і Гітлер? Утім, є історичний факт: у Відні в 1913-му році за кілька будинків один від одного проживали молоді люди: семінарист Йосип, маляр-невдаха Адольф, журналіст-марксист Лев, психіатр Зигмунд Фрейд. Це вже згодом вони стануть Сталіним, Гітлером, Троцьким.
За сюжетом п’єси, усі вони ходять до однієї кав’ярні, де працює офіціанткою українка, заробітчанка з Галичини Христина.
І усім їм подобається вродлива українська дівчина. Любовний чотирикутник? Але ж не це є головним, хоч Корчинський обіцяв, що кожен знайде у виставі щось своє.
Відвідувачі кав’ярні вони ведуть розмови про своє: і про політику, і про класову боротьбу, і про малярство, і про підсвідоме, і про жінок… А між «рядками» прочитуються майбутні катастрофи, загарбницькі війни, цинізм в політиці, ошуканство та грабунок. Але їм усім потрібна Україна, яка відмовляє…
Блискуче грають актори Лідія Семесюк (Христина), Назар Борушок (Адольф), Віталій Чорний (Йосип), Павло Довгань-Левицький (Троцький), Сергій Федорчук (Зигмунд Фрейд).
Запам’ятовується багатозначна фраза Христини у фіналі: «Хоча б Адольф не повернувся!»
P.S. До речі, Дмитро Корчинський сказав, що частина виручених від квитків коштів піде на допомогу українським воїнам.
Фото “Українського репортера”
