Шнобель-2017: оголосили лауреатів найдурнішої наукової премії

У Гарвардському університеті відбулася 27-а церемонія оголошення лауреатів Шнобелівської премії (Ig Nobel Prize) – міжнародної нагороди за дослідження з сумнівною науковою цінністю. Як і раніше, кожен номінант отримав у нагороду 10 трильйонів зімбабвійських доларів. Ця валюта припинила своє існування в 2009 році.

Вручали нагороди лауреати Нобелівської премії Ерік Маскін (економіка, 2007), Олівер Харт (економіка, 2016) і Рой Глаубер (фізика, 2005).

На промову кожному лауреату Шнобелівської премії традиційно відводилося 60 секунд. Коли час минав, восьмирічна дівчинка починала промовляти: “Будь ласка, досить. Мені нудно”.

Премію з фізики отримав Марк-Антуан Фардін (на фото), який довів, що коти – це… рідина. У своєму дослідженні «Про реологію котів” вчений з’ясовує, в якому агрегатному стані – рідкому або твердому – перебувають коти, які змінюють форму тіла під предмет, в який вони залазять – вази, раковини, горщики.

На думку Фардіна, кішки все ж ближче до рідини, адже в рідкому стані речовина займає певний обсяг і приймає форму ємності, в якій знаходиться. Також він стверджує, що дорослі тварини “розтікаються” швидше, ніж кошенята.

Премія миру дісталася команді, яка з’ясувала, що гра на діджеріду (музичний духовий інструмент австралійських аборигенів) допомагає подолати синдром обструктивного апное (зупинка дихання) уві сні, а також дозволяє позбутися хропіння.

25 добровольців, які страждали від апное, що супроводжувався хропінням, упродовж чотирьох місяців грали на діджеріду 5-6 днів на тиждень по 25 хвилин. Як наслідок, у них поменшало нападів апное та стало рідше з’являтися хропіння. Автори роботи пов’язують це з тренуванням верхніх дихальних шляхів.

Премію з економіки отримали дослідники, які вивчили, як контакт з живим крокодилом впливає на потяг людини до азартних ігор. Учасники, 62 чоловіки і 41 жінка, мали робити ставки в ігрових автоматах. Перед тим, як смикати “однорукого бандита”, їм пропонували потримати на руках метрового крокодила із зав’язаними щелепами.

Добровольці, які відчували негативні емоції, робили маленькі ставки. А сміливці, яких хижа тварина не дуже налякала, навпаки, робили вищі ставки і грали з великим азартом.

Премію з анатомії отримали автори дослідження про зміну розміру вух із віком.

Проаналізувавши розміри вух двох сотень людей у ​​віці від 30 до 93 років, вчені встановили, що вуха починають рости після 30 років, у середньому на 0,2 мм на рік.

Лауреатів премії з біології зацікавило, як у самок печерних комах з’явилися пеніси, а у самців – піхви. Пенісовидний відросток (гіносома) у самок комах роду Neotrogla становить до 15% загальної довжини тіла. Під час статевого акту, який триває до 70 годин, вона вводить його в тіло самця через фалос – трубковидну піхву. Це єдиний відомий рід, де у самок і самців так сильно змінилися анатомія і статеві ролі.

Як вважають дослідники, основна причина таких метаморфоз – необхідність самки отримати якомога більшу кількість еякуляту. За допомогою гіносоми вона може утримувати самця стільки, скільки їй потрібно.

Премію з гідродинаміки отримала команда, яка вирішила перевірити побутове припущення про те, що кава вихлюпується з кухля при спробі перенести її в інше місце виключно через надто велику кількість рідини.

Вчені налили каву у келих для вина і звичайну кружку, а потім піддали обидві ємності коливанню, що імітує повільну ходу. Кава, яка була в келиху, розплескалася, з чашкою таких проблем не виникло.

Дослідники прискорили темп “кроків” удвічі – кава в келиху не “постраждала”, а в чашці постійно вихлюпувалася через край.

Важливим виявилося і те, як тримати кружку: найкраще – обхопити її долонею зверху. Також ефективним виявилося ходіння задом наперед. Такий спосіб пересування гасить коливання рідини у чашці.

Премія в галузі харчування дісталася вченим, які виявили, що “мохноногі вампіри” (невелика летюча миша) споживають і людську кров. Вивчивши фекалії кажанів, що мешкають у лісах на північному сході Бразилії, дослідники виявили в них ДНК птахів, худоби і людини. Вчені пов’язують такі зміни в раціоні кажанів зі зменшенням популяції диких птахів.

Премію в галузі медицини отримала група дослідників, що з’ясували, які ділянки мозку відповідають за нелюбов до сиру. У дослідженні взяли участь понад 300 чоловіків і жінок. Спочатку їх опитали, які продукти їм подобаються, а які – ні. Далі учасники пройшли через функціональну МРТ, під час якої їм показували фотографії продуктів і пропонували понюхати розчини з відповідними запахами.

Вчені з’ясували: у людей, які повідомили про свою відразу до сиру, були більш активними елементи базальних гангліїв – біла куля, чорна субстанція. Очевидно, саме ці частини мозку беруть участь у регуляції почуття відрази.

Премію в галузі когнітивних наук присудили вченим, які з’ясували, що монозиготні близнюки не завжди можуть зрозуміти, хто з них зображений на фотографії. Науковці припускають, що це може впливати на світосприйняття близнюків щодо себе та оточуючих.

Премію в галузі акушерства дали вченим, які довели, що плід більш активно реагує на музику, якщо програвати її в піхву матері, а не біля поверхні живота.

Щоб з’ясувати це, поставили експеримент на 106 жінках на 14-39 тижнях вагітності. Під час програвання музики відстежували вираз обличчя плода за допомогою УЗД.

Rost

Журналіст “Українського репортера”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five − 2 =