Злодії в законі: більшість корупціонерів, що найбільше нажилися на війні, досі на волі
З початком повномасштабного вторгнення корупція в Україні набула особливо цинічних форм. Лише за останні чотири місяці у Міноборони виявили порушень на понад 10 млрд. грн.
Водночас найгучніші справи про розкрадання завершуються “відкритим фіналом”. Досі на свободі перебувають і можуть продовжувати злочинну діяльність десятки корупціонерів, – пише ТСН.
Перші найгучніші дзвіночки про корупцію в керівництві Міноборони залунали, коли в українському виданні “Дзеркало тижня” вийшла стаття про нібито завищенні закупівельні ціни на продукти харчування для військових Збройних сил України. Зокрема, йшлося про те, що Міністерство начебто закуповує для солдатів курячі яйця по 17 гривень за штуку.
Тоді чинний міністр Олексій Резніков спростовував ці закиди, але вже невдовзі його заступники та очільники профільного департаменту, відповідальні за цей напрям, подали у відставку. Невдовзі їх заарештували і оголосили підозру про зловживання.
У заявах на підпис була, зокрема, і заява В’ячеслава Шаповалова. Його викрили на розтраті майже 1 млрд. гривень.
На початку великої війни з росією Міноборони придбало в іноземного постачальника бронежилети та шоломи для ЗСУ. Протягом весни та літа 2022 року постачальник передавав товар належної якості. Однак наступні партії, які надходили восени та взимку 2022 року, не проходили балістичні випробування. З’ясувалося, що вони не відповідають українським вимогам до якості.
Крім того, наприкінці 2022 року у Мережу потрапили документи, за якими чиновники Міноборони уклали угоду на 13,16 млрд. грн. на закупівлю харчів для ЗСУ у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.
Тоді у відставку подав і директор департаменту закупівель Богдан Хмельницький. 1 лютого СБУ вручила їм обом підозри. Як виявилося, розслідування НАБУ щодо цього почалося ще до публікації матеріалів у ЗМІ.
Взимку 2023-го, Печерський районний суд міста Києва призначив запобіжний захід звільненому з посади В’ячеславу Шаповалову. Йому призначили на час слідства заставу в розмірі 402 мільйони 600 тисяч гривень.
У жовтні відбувся черговий суд у справі Шаповалова, але його й надалі не випустили з-під варти, але зменшили розмір застави до 50 мільйонів гривень. Загалом це найпопулярніша схема нині, якою користуються топкорупціонери — чекати зменшення застави до рівня, який “по кишені”, аби потім вийти і компенсувати “витрати” награбованим.
Олександр Лієв і боєприпаси-примари
Деякі з посадовців пішли далі і вирішили красти навіть на боєприпасах для Сил оборони. Так, 27 січня СБУ оголосила підозру п’ятьом особам, які намагалися вкрасти майже 1,5 млрд. бюджетних гривень на придбанні 100 тисяч мінометних пострілів для ЗСУ.
Йдеться, зокрема, про Олександра Лієва, який був керівником Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони, нинішнього керівника цього департаменту Тоомаса Нахкура і керівника “Львівського арсеналу” Юрія Збітнєва.
За даними слідства, у серпні 2022 року чиновники уклали контракт на закупівлю оптової партії артснарядів з постачальником озброєнь “Львівський арсенал”. Потім Міноборони перевело на рахунки підприємства всю суму, передбачену підписаним документом.
Після одержання коштів менеджмент компанії перерахував частину грошей на баланс іноземної комерційної структури, яка мала поставити замовлені боєприпаси в Україну. Однак та не відправила жодного артснаряду до нашої держави, а отримані кошти вивела у тінь, перевівши їх на рахунки ще однієї афілійованої структури на Балканах.
Решта суми від Міноборони залишилася на рахунках української компанії в одному зі столичних банків.
Своєю чергою, Лієв у соцмережах спробував виправдатися поліграфом.
“7 жовтня 2022 року відповідно до протоколу засідання робочою групи з розгляду комерційних пропозицій було вирішено укласти контракт з “Львівським Арсеналом” на відкладальних умовах – тобто коли буде ліцензія, підписуємо додаткові угоди та беремо фінансові зобовʼязання. Військовий аташе України що перебуває в країні виробника підтвердив спроможність постачальника і навіть “доброчесність”. Письмово. Це є в справі. Контракт підписував я, і мав на те всі підстави. Ні, не тому що я, за словами окремих невігласів був “заступником міністра”. Я ніколи не обіймав цю посаду. А на підставі того, що був керівником відповідного структурного підрозділу МО і уповноваженою особою. 2 листопада 2022 було отримано експортну ліцензію в Словацькій Республіці, як було заявлено постачальником і зафіксовано у контракті – це країна-експортер, тобто Україна саме зі Словаччини повинна отримати товар. Така ліцензія була для нас підтвердженням надійності контракту. Тому 10 листопада 2022 було підписано додаткову угоду на постачання товару та визначено строк поставки першої партії 20.12.2022 та всіх 4-ох партій до 20.02.2023. Лише тоді були взяті фінансові зобовʼязання, які зареєстрували у Держказначействі, де теж були додатково перевірені всі документи. 17 листопада 2022 року здійснено попередню оплату за Контрактом у розмірі 1 340 465 596,00 грн. Проте, товар не був поставлений у зазначений строк…”, – написав Лієв.
Однак досі Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід Лієву. За інформацією Суспільного, під час засідання прокурори попросили призначити йому тримання під вартою або заставу у розмірі 268 млн. грн.
Однак суд відмовив у клопотанні. Ба більше, на засідання нібито прийшов шоумен Олександр Педан і заступник секретаря РНБО Андрій Демартіно, які висловили бажання взяти Лієва на поруки.
Отож Лієв опинився вдома. Перед виходом із судової зали він пообіцяв, що буде всебічно допомагати слідству, аби повернути всі втрачені гроші і стягнути штрафні санкції.
Кейс Лієва стосується масштабної схеми в якій була задіяна ціла родина. Наприкінці грудня 2023 року Державне бюро розслідувань затримало одного з найбільших постачальників Міноборони — львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. Його звинувачують у махінаціях з контрактами на постачання одягу і харчів, на яких держава втратила щонайменше мільярд гривень. Ця справа викликала великий резонанс.
Кілька місяців тому ДБР почало розслідування за фактом “оборудок із закупівлями одягу і білизни для ЗСУ”, які, за даними слідства, мав постачати львівський бізнесмен. Слідчі розповідають, що бізнесмен після викриття нібито пропонував хабар за допомогу повернути йому майно, вилучене з підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінальної справи.
Загалом підконтрольні йому компанії нібито виграли 23 тендери на 1,5 мільярда гривень на постачання одягу Міноборони.
Слідство стверджує, що оборонні замовлення мали виконувати компанії, які раніше займалися будівництвом. І не мали належних виробничих, складських та інших можливостей, щоб виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.
У результаті шість контрактів не виконали повністю, а щонайменше за сімома – поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, “але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань”, кажуть слідчі.
30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Той її досі не вніс.
Згодом стало відомо, що правоохоронці затримали в Одесі сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа. Його вважають п’ятим учасником злочинної організації, яку підозрюють у поставках для ЗСУ неякісного одягу на 1 млрд. грн. Інші четверо підозрюваних у цій справі вже перебувають під вартою.
Директор ДБР Олексій Сухачов заявив, що Гринкевич-молодший намагався домовитись про перетин кордону, щоб сховатися в одній із країн ЄС.
Нині ж його адвокат Андрій Гуджал повідомив, що за сина львівського бізнесмена Романа заставу у розмірі 500 мільйонів гривень вносити не будуть. Ймовірно, вони так само чекають її значного зменшення.
У травні 2023 року Князєв попався на хабарі у 2,7 млн. дол. Його Князєв начебто отримував від людей, що виступали за рішення суду на користь співвласника фінансово-промислової групи “Фінанси і кредит” Костянтина Жеваго. Йдеться про справу, в якій Верховний суд залишив пов’язаним із Жеваго компаніям права власності на 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.
Тоді Князєва взяли під варту на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 107 млн. гривень. Однак вже за два тижні колишньому голові Верховного Суду зменшили заставу до 75 млн. грн.
Тоді сторона захисту на судовому засіданні взагалі клопотала про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Мовляв, підозрюваний не може заплатити визначену йому раніше заставу в розмірі 107,3 мільйона гривень, оскільки така сума — “це вся його зарплата за 35 років”. До того ж, за словами Князєва, він не має доступу до своїх грошей, оскільки його рахунки заарештовані.
Згодом сума застави зменшилася ще до 55 млн., 26 вересня — до 45 млн. грн, 13 жовтня — до 35 млн. грн., 5 грудня — до 27 млн. грн., а 30 січня — до “підйомних” 18,168 мільйона гривень. І станом на 31 січня Князєв вийшов із СІЗО.
Фотоколаж ТСН
