Журналіст “Комсомольской правди” розмістив матеріали проти путіна, назвавши це “спокутою провини”
На сайті російського пропагандистського видання “Комсомольская правда” ввечері 11 лютого з’явилися щонайменше 10 публікацій, які засуджують вторгнення росії в Україну.
Про це розповіло російське опозиційне видання “Продолжение следует”
Деталі: Серед заголовків цих матеріалів (зараз вони вже видалені) були такі:
“Крим – Україна. Росія зобов’язана повернути півострів”
“Росія стала жертвою окупації путінським режимом”
“Російська Федерація вчинила злочини в Бучі, Ізюмі та Гостомелі”
“Кремлівський режим випустив ув’язнених зі зброєю”
“Мир не настає через Путіна: Зеленський підписав указ про заборону на переговори особисто з Путіним”
“Тортури над Навальним: як у російських в’язницях поводяться з політв’язнями”
Щонайменше частина публікацій починалася такими словами: “Матеріал не узгоджений з редакцією “Комсомольської правди”, спрямований на викриття брехні кремлівського режиму на чолі з кривавим диктатором Путіним і його зграї цинічних злодіїв при владі, які вчинили геноцид мирного народу в Україні”.
Публікації розмістив новинний редактор КП Володимир Романенко (він на світлині). Ось що про себе розповів журналіст сайту “Продолжение следует”:
“Мені 24 роки. Все життя я прожив у Армавірі, але у 2017 році переїхав до Ростов-на-Дону, навчався у Південному федеральному університеті. Під час навчання і після випуску працював у регіональних ЗМІ, потім перейшов у рекламу та SMM, але зрештою вирішив повернутися до журналістики. Не зовсім вийшло. Майже півроку працюю в «Комсомольской правде» новинником на федеральній стрічці. Влаштувався туди на початку вересня минулого року. Я тоді переїхав до Москви і майже чотири місяці не міг знайти роботу. У вересні з’явилося два варіанти. Я міг піти в рекламне агентство, але для нього потрібно було зробити тестове та чекати якийсь час. Або я міг піти до «Комсомолки», куди мене точно брали.
Робота в пропаганді мене як людини з журналістською освітою взагалі не приваблювала, я мав жорсткий дисонанс. З першого дня війни я виступав проти неї. Мої найближчі друзі — українці. Тож спочатку я намагався відмовитися від цієї ідеї. Але мої борги росли, треба було якось жити у величезному, незнайомому місті…”
“…Звичайно, самотужки я, скільки міг, намагався цій пропаганді протидіяти. Коли починав працювати, подруга повідомила мені, що її знайомий загинув під час бомбардувань десь під Києвом. На той момент я писав новину-зведення Міноборони. Я був дуже злий, у мене дах знесло. У заголовку я написав приблизно таке: «Криваві вбивці жорстоко розправилися над безневинними жителями України». Відправив на вичитування редактору, відразу сильно злякався і видалив текст. Але той все ж таки встиг прочитати. Відповів мені досить лояльно: «Наступного разу такі речі не пиши. Коли ставитимеш новини сам, якщо опублікуєш щось подібне, по шапці прилетить усієї редакції».
Ще я їх так тролив: мене дратує, коли пишуть «на Україні». Разів 15-20 я навмисно надсилав матеріали зі словами «в Україні», але потім у чаті на мене почали бомбити. Я перестав…”
Романенко розповів, що виклав тексти з критикою влади як акцію до річниці початку війни, а випускова редакторка написала йому, що “не очікувала такого” і заблокувала його в телеграмі.
Журналіст назвав свої дії “спокутою провини”.
“Моє висловлювання я вирішив приурочити до року з моменту початку війни: під час робочої зміни я просто залив в “адмінку” сайту публікації, де йдеться про злочини російської влади та армії в Україні, – сказав він. – Про кількість жертв серед мирного населення. Про те, скільки насправді людей втратила російська армія в цій війні, і про те, скільки грошей Путін вкачує у війну. Усі їх я писав сам, ґрунтуючись на офіційних даних держорганів України, публікаціях незалежних російських і західних ЗМІ.
…Для мене такий крок – це стрибок у безодню. Я шукаю якусь роботу, накопичень особливо не залишилося. Але сприймаю це як спокуту провини. Залишитися без роботи – як на мене, співмірна плата за те, що я брехав.
Прошу вибачення у жителів України за те, що брав участь у всьому цьому. Моє висловлювання – про те, що і в пропаганді є люди, які ще чинять опір. Я розраховую, що співробітники інших прокремлівських ЗМІ помітять мій вчинок”.
