Василь Бондаренко: “Необхідна державна програма з виробництва дронів”
Василь Бондаренко, ветеран ЗСУ, який відкрив власне виробництво “Beehive”із виготовлення БПЛА (безпілотних літальних апаратів) в Україні ексклюзивно розповів про сучасні технології та матеріали, які використовують у виробництві, про ціноутворення та можливість розвиту галузі в Україні.
-Які сучасні технології та матеріали використовуються для виробництва корпусів і елементів дронів?
-Існує багато матеріалів, які можна використовувати для рам квадрокоптерів. Від картону до алюмінію. Залежно від задач, на які ми робимо ставки, треба враховувати міцність та вартість, але давайте по порядку. Дійсно можна використовувати картон для квадрокоптерів – це дійсно виходить де-шево. Але як ми можемо зрозуміти, по-перше, це для гарної погоди, а по-друге, з невеликою вагою. Ну і налаштувати фільтрацію двигунів буде важко.
Наступним розповсюдженим матеріалом є текстоліт. Він вже має якісніші характеристики, але він боїться мінусових температур – стає крихкішим. Та в гарну погоду це ідеальний варіант для одноразового дрона.
Найрозповсюдженим матеріалом є карбон – це найкраще поєднання ваги та міцності, але він є й найдорожчим.
Також наш ворог використовує алюміній. Але тільки тому, що його у ворога багато. Сам по собі він не має характеристик, які будуть кращі за карбон.
– Як забезпечується стійкість до перешкод в системах управління та зв’язку дронів?
В питанні вибору управління дроном треба підходити дуже уважно. В цивільному житті, кожна країна має свої дозволені частоти, які можна використовувати цивільним пілотам. В Україні це 915 МГц; 2,4 ГГц; 5,8 ГГц. Всі інші частоти використовуються для різних потреб, наприклад, для радіозв’язку.
Але зараз йде війна, ворог дуже активно використовує засоби РЕБ, тому тут треба дуже розумно застосовувати різні частоти. По-перше, треба розуміти як користуватись аналізатором спектра, щоб знати на яких частотах можна працювати. А вже потім підбирати апаратуру.
-Які інновації впроваджуються у сфері енергозбереження та збільшення тривалості польоту дронів?
-Квадрокоптер слід вважати літаючим судном, яке пливе в повітряному просторі, та на нього діють ті ж самі закони фізики.
До провномасштабного вторгення запиту на дрони, які можуть на собі нести 1-2 кг, не було. Ну і, звісно, запчастин, які б могли зробити оптимальні збірки для такої задачі, теж не було.
На третій рік війни все більше з’являється компонентів, які допомогають робити різні збірки, як моторів пропелерів, так і батареї.Також є багато програм, в яких можна прорахувати всі необхідні показники наприклад https://www.ecalc.ch/.
-Які виклики виникають при адаптації дронів до складних кліматичних умов в Україні або зон активних бойових дій?
-По-перше, для бойвого завдання не існує поганих погодних умов. Пілот постійно вижимає максимум з дронів, будь то дощ, сніг, туман тощо. А ось, наприклад, радігоризонт або РЕБ, то вже важлива річ. Пілоту треба враховувати місцевість – то густий ліс або перепад висот, та вибирати те обладнання, яке зможе обходити перешкоди.
-Чи плануєте інтегрувати штучний інтелект і автономні системи в майбутні моделі дронів?
-Сам штучний інтелект, або машинний зір, вже давно використовують в цій війні. Зараз йде його постійне вдосконалення та адаптація під різні задачі. Треба насамперед розуміти, що це тільки питання вартості обладнання. Я вважаю, що цей напрямок вже в наступному році буде використовуватися по всій лінії фронту. Тут не треба боятися повстання машин, наразі без пілота ШІ не зможе влучити, але кількість та якість влучань зрасте.
-Згідно яких критеріїв формується ціна на дрони?
-Дрон це по суті конструктор, якщо казати про стандартний квадрокоптер, то він на 95% збирається з різних заводських деталей. Якість дрона залежить від того, з яких саме запчастин він зроблений, якості пайки та самої збірки. Ціна дрона формується від вартості запчастин – це десь 75%, роботи людини, яка його збирає, налаштовує та тестує – це 10%, ще 5% йдуть на різні витрати і біля 10% – це рентабельність.
-Чи використовуєте імпортні компоненти і чи впливають вони на ціну?
-Наразі ми в Україні можемо зробити на 70% дрон з власних запчастин. Але, нажаль, вартість цього дрона буде більшою, ніж купувати з Китаю. Насамперед, це питання собівартості. Не може 10 000 запчастин в собівартості виготовлення, коштувати дешевше ніж 100 000. Але це дуже важливе питання.
Державі потрібно зрозуміти та розробити програму розвитку цієї галузі. Наразі ми маємо унікальний шанс стати лідером цієї галузі. Навіть коли закінчиться війна, розвиток БПЛА назавжди залишиться як основа ведення війни.
Катерина ГУК
Більше читайте: https://www.instagram.com/beehivefpv/
