У США обирають Конгрес. Чи позначиться перемога республіканців на військовій допомозі Україні?
У вівторок, 8 листопада, американці обирають наступний склад Конгресу: всіх 435 членів Палати представників та 35 сенаторів. Це проміжні вибори, які у США відбуваються кожних два роки.
Здавалося б, що це має бути більше внутрішня американська історія. Бо це ж не президентські вибори, де кандидати першої демократії світу кажуть про свою геополітичну візію та лідерство США. Так, кандидати в конгресмени та сенатори більше говорили про інфляцію, зарплати, вартість енергоносіїв та злочинність. Але від результату саме цих проміжних виборів у США залежить дуже багато.
По-перше, наразі демократи з невеличкою перевагою контролюють і Палату представників, і Сенат. Щоб взяти більшість у нижній палаті Конгресу, республіканцям треба додатково лише 5 місць. І всі соцопитування свідчать, що Палата представників наступні два роки буде під їхнім контролем.
Що це значить для України? Конгрес – це законодавча гілка влади. Якщо республіканці, які вже зараз критикують надання великих обсягів фінансової та військової допомоги Україні, а деякі й поготів закликають її зупинити, прийдуть до влади в Конгресі, у нас можуть виникнути проблеми. Ні, повністю допомогу нам не заморозять. Проте зі швидкістю її отримання буде не все так просто.
По-друге, в американській пресі почали з’являтися статті з обережними натяками на можливість переговорів із росією одразу після візиту до Києва в п’ятницю, 4 листопада, радника президента США з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, який відомий якраз ідеями збереження відкритого вікна для діалогу з москвою.
Відвертої зради в цих статтях не було. Але те, які статті та заяви одразу після цього прозвучали в Європі, м’яко кажучи шокували. Італійська La Republica написала, що закриті консультації між Вашингтоном і Брюсселем передбачають короткострокове переговорне вікно з росією, яке може виникнути після звільнення Україною Херсона. А президент Франції Еммануель Макрон підтримує мирні перемовини з росією, проте виключно на умовах України.
Зрештою й Джейк Салліван підтвердив, що канали зв’язку між Вашингтоном і москвою залишаються відкритими, незважаючи на війну в Україні. До цієї заяви його ймовірно підштовхнула стаття в The Wall Street Journal, де мовилося, що Салліван мав таємні переговори з головою Радбезу рф патрушевим та помічником путіна ушаковим. До речі, за інформацією The Times, саме патрушев і директор ФСБ бортніков підштовхнули путіна почати велику війну проти України.
Нічого страшного в таких приватних розмовах немає. Адже вже зараз стає зрозумілим, що, можливо, вони стосувалися якраз ядерних погроз росії. Тим паче, на думку американського Інституту вивчення війни, кремль ймовірно вирішив послабити ядерні погрози в публічній риториці. Але за цим може бути прихований улюблений путінський шантаж: я не стану говорити про застосування ядерної зброї, а ви сідайте і домовляйтеся зі мною, і змусьте до цього Україну; ну і може вже краще домовлятися зі мною, ніж з такими персонажами, як кадиров, пригожин і медведєв, які точно перетворять світ на “радіоактивний попіл”.
По-третє, ці проміжні вибори до Конгресу США, як пише американська преса, точно позначаться на бажанні і Джо Байдена, і Дональда Трампа балотуватися на президентських виборах у 2024 році. Якщо демократи втратять і Палату представників, і Сенат, це може спричинити розкол щодо необхідності пошуку нової кандидатури в президенти у 2024 році. Хоча, такий самий розкол може статися і в лавах республіканців.
Проте, весь цей внутрішньополітичний шторм обов’язково впливатиме й на Україну. З огляду на те, що США наш найбільший військовий донор, у Києва виникає багато побоювань щодо можливих ризиків скорочення підтримки України.
