Сумуємо: на фронті загинули українські воїни

Україна знову, на жаль, втрачає найкращих синів і доньок.

За минулу добу загинуло двоє військовослужбовців Об’єднаних сил, поранено чотирьох. Стало відомо, що серед полеглих – Ярослава Никоненко з Полтавщини (на фото),  яка служила у 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу. Її вбив російський снайпер.

Ярославі виповнилося 36 років, у неї залищилася 13-літня донька. Її батько, Сергій Никоненко, свого часу пішов добровольцем на фронт, воював в батальйоні “Айдар”. Він загинув на Луганщині від вибухів снарядів, випущених з російських “Градів”.

Ми вкотре повторюємо, звертаючись до військового командування: якою має бути наша відповідь російським терористам? У фронтовому зведенні про це ані слова.

Щоправда, часто лунає: наші підрозділи “дали адекватну відповідь” ворогу. “Український репортер” вже наголошував: певно, суспільство має право знати: а чи справді ця “відповідь” є “адекватною”, якщо гинуть українські воїни? Що конкретно роблять генерали й полковники, аби наші підрозділи не зазнавали втрат?

Нехай вони розкажуть так, щоб усім людям було зрозуміло… Є питання, які можна дохідливо пояснити, навіть не відкриваючи військової таємниці. Натомість ми лише чуємо: “Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню”.

Як же ви “надійно контролюєте”, панове генерали, якщо гинуть українські солдати? І це, на превеликий жаль, щодня. Втрачаємо цвіт нації. То яка ж це “надійність”? А чи не здається вам, що “надійність” – це, перш за все, збереження солдатського життя, безкінечна турбота про надзвичайно надійні інженерні, захисні  споруди, це – глибоко продуманий комплекс потужних військово-технічних та інших спеціальних заходів на лінії оборони, в тому числі комплектування суперпрофесійних снайперських команд з сучасною зброєю, застосування цих груп на передовій, диверсійно-підривна діяльність проти загонів противника. Військова наука і практика напрацювали безліч методів, як знищувати ворога… Це ж вам відомо, панове генерали!

Так, Україна узяла на себе зобов’язання дотримуватися Мінських угод, зокрема припинення вогню. Але ж якщо є загроза житю воїнів, то цю загрозу треба оперативно ліквідовувати. Але дуже ефективно, щоб ворог зазнавав величезних втрат. У путінської банди повинна щодня горіти земля під ногами.