Сьогодні російські окупанти вбили воїна. Чому вороги безкарно знищують цвіт української нації?
За минулу добу 1 листопада в районі операції Об’єднаних сил зафіксовано 11 порушень режиму припинення вогню.
Поблизу НОВОЛУГАНСЬКОГО ворог вісім разів обстрілював позиції наших захисників, застосовуючи міномети калібру 82 мм, гранатомети різних систем та стрілецьку зброю. Неподалік СВІТЛОДАРСЬКА та ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї, російські найманці задіяли гранатомети різних систем і стрілецьку зброю.
Біля АВДІЇВКИ окупанти вели вогонь з мінометів калібру 82 мм. На збройні провокації українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили ворога припинити вогневу активність.
Станом на сьому годину ранку 2 листопада зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. По наших позиціях в напрямку ПАВЛОПОЛЯ противник відкривав вогонь зі стрілецької зброї. На жаль загинув воїн.
Від редакції “Українського репортера” зазначимо: дуже шкода, що на фронті гине цвіт української нації, славні лицарі нашого народу. А якою ж була відповідь Збройних Сил України? У зведенні з передової читаємо лише загальну фразу: “На збройні провокації українські захисники відкривали вогонь у відповідь”.
І все. Якою конкретно була ця відповідь? Чи ефективною і потужною? Яких втрат зазнали супостати? Про це ані звуку у фронтовому зведенні, ані слова, ані півслова! Це ж як треба “поважати” свій народ, щоб так “дбайливо” ставитися до інформування про бойові дії! Чому мовчите, панове генерали?
Невже ви побачили військову таємницю в інформації про те, скількох ординців було вбито чи поранено? Наш волелюбний, героїчний народ не заслуговує на такі дані з війни? А може, й не було ніяких втрат у стані окупантів?
Може, наші стріляли для остраху, для відлякування лиховісних кремлівських зайд? Але ж нещодавно безпілотник “Байрактар” розбив на друззя ворожу гармату й обслугу. Отже, вміємо воювати.
Чому минулої доби Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний не віддав наказ атакувати ворожі укріплення з бойового дрона? Невже про застосування безпілотника “Байрактар” ми будемо чути дуже і дуже рідко?
Автор “Українського репортера” відомий журналіст, письменник Іван Забіяка підказує військовому командуванню реальний план ефективних дій:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.
Пригадується, як торік тодішній головнокомандувач ЗС України генерал Хомчак хвалився, що задоволений ходом підготовки до режиму тиші. Це ж найвище військове командування України нещодавно публічно заявляло, що впроваджує у військах “новітній бойовий досвід”.
Чому не спрацьовує “новітній бойовий досвід”, адже гинуть воїни? Сьогодні ворожі безпілотники безперешкодно літають над нашими позиціями і скидають на голови українських воїнів гранати. Чому наші воїни не збивають цю крилату “наволоч”, чому дуже рідко “подавляють” її підрозділи радіоелектронної боротьби? Словом, виникає дуже багато запитань під час окопної війни.
…Тим часом до оселі рідних полеглого Героя прилетіла чорна звістка. Люди стануть навколішки, зустрічаючи домовину з тілом полеглого воїна. Сумуємо.
