Російські окупанти гатили по українських позиціях, наші воїни на ворожий вогонь не відповідали
Військове командування операції Об’єднаних сил не повідомило суспільству, чому минулої доби, 24 березня українські воїни не відповідали вогнем на численні обстріли російських окупаційних військ.
Фронтове зведення за зминуо добу, 24 березня, тривожне: неподалік населеного пункту ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї, противник відкривав вогонь у бік позицій українських захисників із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 мм. Поблизу АВДІЇВКИ – російсько-окупаційні війська вели вогонь у бік наших позицій з гранатометів різних типів та стрілецької зброї, а в районі ЛЕБЕДИНСЬКОГО ворог обстріляв з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Позиції українських захисників поруч населеного пункту ШУМИ окупанти обстріляли з ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
В районі населеного пункту БОГДАНІВКА окупанти вели вогонь по позиціях наших захисників з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил немає.
Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ.
24 березня передові підрозділи Збройних Сил України зафіксували проведення інженерних робіт поблизу Водяного у напрямку передових позицій наших захисників.
Українська сторона СЦКК своєчасно реагувала на порушення режиму припинення вогню, використовуючи координаційний механізм.
Від початку поточної доби, 25 березня, було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню, поблизу населеного пункту СВІТОЛОДАРСЬК, де збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичних станкових гранатометів і великокаліберних кулеметів. Про це інформує штаб ООС.
“Український репортер” зазначає: російська орда калічить і вбиває наших захисників, водночас українське військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.
Наші генерали усе ще чекають, що путінські вбивці, кати, крадії чужих територій, терористи будуть поводитися на нашій землі ввічливо і шанобливо?
Наголосимо: з фронтового зведення зрозуміло, що минулої доби, 24 березня, українські воїни вогонь у відповідь не відкривали. Не було наказу. Але ж по наших позиціях ворог гатив з різної зброї! Як назвати таке “мовчання зброї”, панове начальники оборонного відомства, Андрію Таран, Руслане Хомчак?
Відомо, що голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук вважає: на кожен постріл треба відповідати пострілом. Діяти дзеркально. Має бути відповідна жорстка реакція в усьому, інакше противник вважатиме наші дії слабкістю, каже Леонід Кравчук, наголошуючи, що це – його особиста думка.
Чому суспільство не бачить ваших дзеркальних дій на фронті, генерале Хомчак?
Ми вкотре радимо військовому командуванню прочитати статтю автора “Українського репортера” науковця і журналіста Іван Забіяки, який підказує генералам реальний план ефективних дій у протистоянні з путінською бандою:
“Проти нас воюють тому, що ми дозволяємо, ми даємо привід своєю толерантністю, тому, що користуємося «я нічого не знаю», а не справжнім – «перший ворога стрічаю». І стрічаю не хлібом-сіллю, а зі зброєю в руках, з тією жорстокістю і ненавистю, яку ворог проявляє по відношенню до нас. З такою жорстокістю і ненавистю, щоб страх від них передавався з покоління в покоління століттями! Щоб назавжди відбити бажання воювати з нами.
Проти нас воюють підмінами понять, смислів, маніпуляціями. Нам їх нав’язують століттями, а ми нічим не протидіємо. Діяти треба абсолютно їхніми ж методами і засобами, щоб вони були в шоці. Діяти на випередження, вдаватися до таких же маніпуляцій, підмін, використовувати їхні ж слабкості, ницості. Треба просто знущатися з них”.
Але не читають таких статей наші воєначальники, керівники держави, вважаючи себе, можливо, великими стратегами. Ось яскраво, у фотографіях розповісти українському народові про свої інспекційні відрядження на фронт – тут вони мастаки. Бачте, суспільство повинно знати, що генерали на передовій обговорюють питання “ефективної протидії збройним провокаціям”…
Де українські контрснайперські групи? Чому не стріляють у відповідь снайпери операції Об’єднаних сил? Начальство відвело ці групи з передової у тил? Сьогодні, щоб повернути снайперів на передову треба знову, певно, обладнувати вогневі позиції для снайперського вогню, проводити комплекс відповідних заходів. Але тепер робити це украй небезпечно, бо позиції під ворожим вогнем. Сумно від усього цього.
Фото: ООС
