Посол Андрій Мельник: божевільна ціль Путіна – знищення України як незалежної держави
Ситуація на українському кордоні після нещодавнього скупчення російських військ поки заспокоїлася. Але Посол України у Німеччині Андрій Мельник не вважає, що загроза війни зникла. В інтерв’ю редакції журналу .loyal дипломат підбирає незвично прямі слова, що описують дії Володимира Путіна, а також поведінку Німеччини у конфлікті.
“Наша армія у багатьох аспектах суттєво поступається російській – як кількісно, так і якісно. Але Путін дуже недооцінив оборонні спроможності українців та поламав собі на цьому зуби”, – вважає дипломат.
На запитання, чи реалістичною є мета вступ України у НАТО посол відповів:
“Ми можемо досягти безпеки для нашого населення лише тоді, коли станемо членом оборонного військового альянсу – такого як НАТО. На жаль, наші німецькі партнери не розділяють не бачення, бо вони побоюються, що в такий спосіб начебто зможуть спровокувати Путіна. Проте ця дилема є притягнутою за вуха. Саме входження України, яка як з політичної, так і культурної точки зору є невід’ємною складовою західної спільноти цінностей, до НАТО та Європейського Союзу відповідає інтересам ФРН, – розповідає Андрій Мельник”.
-Чому Ви так вважаєте?
“Бо тільки так можна покласти край штучно створеному Путіним конфлікту з Україною та все ж уникнути нової великомасштабної війни в Європі. Лише взяття України, яка звісно вноситиме свій вагомий внесок у спільну безпеку, під захист НАТО може відлякати Росію від нових воєнних вторгнень. Найкращими прикладами стабілізуючої та миротворчої ролі НАТО є вступ балтійських країн та Польщі. Москва тільки тоді наважиться здійснити новий збройний напад, коли буде впевнена, що зможе контролювати ініційований конфлікт. Допоки Україна не є членом Альянсу, допоки існує цей небезпечний вакуум сили, ми і надалі будемо залишатися жертвою російського експансіонізму – із небезпечними наслідками для усього континенту. Навряд чи такий сценарій відповідатиме інтересам і Німеччини, і США”.
-Чи бажає президент Путін захопити Україну?
“Його план, як і раніше, полягає у знищенні України як незалежної держави. Це і є його божевільна ціль. Прозахідний та демократичний розвиток моєї батьківщини для Путіна – це наче більмо на оці, тому що це загрожує його тоталітарному та корупційному режиму”.
-Чи отримуєте Ви достатню підтримку з боку Федерального уряду щодо бажання України вступити в НАТО?
“Ми б хотіли відчувати набагато більше мужності і підтримки з боку Берліна. Під час Бухарестського саміту НАТО у 2008 році Німеччина та особисто пані Федеральний канцлер Ангела Меркель взяла на себе зобов’язання докласти усіх зусиль, аби Україна та Грузія стали членами НАТО. З того часу пройшло довгих 13 років, з них вже 7 років в Україні триває кривава російська війна, яка – і це навіть важко собі уявити – триває значно довше ніж Друга світова війна. Мудрі політичні рішення держав-членів НАТО 2008 року так ні до чого конкретного і не привели. Ми б хотіли, щоб обіцяні на той час переговори щодо вступу [в НАТО – мається на увазі ПДЧ] розпочалися ще у 2021 році”.
– У чому, на Ваш погляд, причина, що НАТО займає таку стриману позицію, хоча вже було оголошено про перспективу вступу України? Чи причина полягає в тому, що НАТО не хоче бути втягнутим у збройний конфлікт?
“Ніхто так не скаже, але це так і є насправді. У Берліні ігнорують той факт, що Україна була і залишається глибоко європейською країною західного світу. Відстань між Берліном та Києвом складає бл. 1300 кілометрів, до мого рідного міста Львова, німецькою Лемберга, навіть менше ніж 900 кілометрів. Відстань же між Берліном та Парижем складає 1000 кілометрів. Це означає, що суто географічно ми знаходимося набагато ближче, ніж комусь це може здатися. Саме тому європейці не можуть собі дозволити не помічати гібридної російської війни в Україні, яка забрала життя близько 14 тисяч людей. Якщо б Україна ближчим часом вступила б до НАТО, то це однозначно б стало важливим внеском у безпеки всієї Європи. Це було б також чітким сигналом Москві, тоді б Путін нарешті зрозумів, що йому не все дозволено, і тоді б нарешті зазнала краху і його злочинна стратегія – відділити Україну від решти Європи та розтоптати її чобітьми російських солдат”.
-Україна будує спільно з британцями дві нові бази – у Чорному та Азовському морях. Йдеться про інвестиції у два мільярди фунтів стерлінгів. З Лондоном мати справи краще, ніж з країнами ЄС?
“Це правда. Ми купуємо у британців корвети та інші військові катери задля розбудови нашого флоту. Ми мусимо дуже суттєво інвестувати у нашу оборону. Дуже шкода, що Німеччина стоїть осторонь та інсценує себе в якості такого собі «морального апостола». Ми б хотіли придбати сучасні німецькі військові системи, що належать до найкращих у світі. Але через політичний опортунізм це є неможливим, і це дуже прикро. Існуюче берлінське табу на постачання зброї має бути поламане. Так само як і Ізраїль Україна має повне право на самозахист. Йдеться ж про оборонну зброю. Німці постачають нам цінне обладнання у медичній сфері, а наші поранені військові проходять лікування у шпиталях Бундесверу. За все це ми дуже вдячні [Німеччині]. Але підтримка нас – саме зараз – шляхом модернізації нашої оборони за допомогою нових військових систем повністю відповідала б німецьким інтересам. Інакше Німеччина сама ж себе ізолює і позбавиться можливості впливати будь-які процеси. У британців стосовно цього інша думка, в принципі, як і в американців, турків та інших наших партнерів”.
–Якщо ваше бажання вступити до НАТО не буде підтримано, чи залишаєте ви для себе тоді відкритою опцію знову оснаститися ядерною зброєю? У 1994 році Україна відмовилася від атомного озброєння і отримала натомість гарантії безпеки від великих держав-власників ядерних арсеналів, зокрема також і від Росії. Як показав досвід російської агресії 2014 року, що триває і до нині, ці [безпекові] гарантії нічого не варті. Чи означає це, що Україна знову буде нарощувати ядерний арсенал?
“Більшість українців переконані, що наша відмова від ядерних арсеналів свого часу була фатальною помилкою. Сьогодні ми залишилися з порожніми руками. Тому що Росія як найпотужніша ядерна країна світу захопила військовою силою сім відсотків території України. Решта підписантів Меморандуму не перешкодили цьому воєнному вторгненню. Це означає надзвичайну втрату довіри, у тому числі і для режиму нерозповсюдження ядерної зброї. До речі, тоді не лише ядерні держави, але також і Німеччина чинила потужний політичний тиск на Україну одразу ж після відновлення нашої незалежності, щоб ми позбулися свого ядерного арсеналу. Тому також і Федеративна Республіка Німеччина несе особливу історичну відповідальність за збереження суверенітету України, і вона мусить нам допомогти якомога скоріше стати членом НАТО. Що ж стосується відновлення статусу ядерної держави, то тут я хотів би поки заспокоїти наших німецьких друзів – на даному етапі ця тема для нас не стоїть на порядку денному.”
Інтерв’ю провів Андре Узуліс
Друковане видання “.loyal” №6 202
Малюнок Андрія Петренка.
Читайте також:
