Перший міністр оборони України Морозов: “Будь-яка ескалація зменшує нашу здатність дати відсіч агресії”
Перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов на прохання “Українського репортера” прокоментував факт нападу і захоплення росіянами українських кораблів 25 листопада.
“Будь-яка ескалація зменшує нашу здатність дати відсіч агресії. І це не є новим висновком, – вважає Костянтин Петрович. – Всі роки Незалежності було достеменно відомо про неможливість зрівняння оборонного потенціалу України з воєнним потенціалом потенційного агресора.
Події 2013-2018 років вперто доводять безальтернативність концепції формування нашої оборонної політики на основі колективного використання оборонного потенціалу, інтеграції військових сил на спільних завданнях воєнно-політичного союзу НАТО.
Героїзм особового складу Збройних Сил України й ефективність зброї не компенсують багаторічного нехтування основами безпеки держави.
І не військові винні в тому, що тепер їм доводиться зазнавати поразок”.
Від редакції.
Два роки тому, головний редактор “Українського репортера” Леонід Фросевич під час бесіди з Костянтином Петровичем Морозовим поцікавився у нього:
– Чи треба було воювати українській армії в Криму?
– Україна мала чим зустріти агресора, – відповів генерал Морозов. – Але ж без спротиву здала Крим. Що треба було робити? Оті російські гелікоптери, які висаджували «зелених чоловічків» на кримських летовищах, мали б горіти і в повітрі, і на землі… Як і їхні транспортні літаки, що незаконно перетинали державний кордон. Звичайно, перед цим наша протиповітряна оборона мала б попередити нападників про порушення кордону, а потім їх збивати. Але цього не було зроблено.
– Чуємо аргумент: армію було розграбовано. Не було боєготових частин.
– Перша думка: якщо в армії і на флоті все було розграбовано і небоєздатне, то хто сьогодні відповів за це перед законом? Чому не прогнозували розвиток ситуації у разі можливого загострення обстановки? Чому не доповідали на РНБОУ, на засіданні Уряду? Очевидно, були якісь інтереси.
Друга думка: доводиться чути від деяких офіцерів, які стали депутатами: мовляв, ситуація складалася так, що ми не могли застосовувати зброю проти представників братнього народу.
Бо «в голові не могло вкладатися, що це – ворог». Я був дуже здивований, коли почув це. Армія покликана захищати державу від будь-кого. Або діяти треба негайно, або потім втрачаєш ініціативу.
Сьогодні кажуть: тоді було дуже багато зради. А чому? Тому що відійшли від двох головних принципів формування особового складу, які ми «прописали» відразу після 1991 року: екстериторіальний принцип комплектування частин кадрами, наявність у керівного складу війська українського коріння.
Якщо в офіцера є родичі в Петербурзі, на Уралі, Москві, то хіба він може бути на сто відсотків відданий Україні?”
Інтерв’ю з Костянтином Морозовим:
