Пам’яті легендарного десантника, Героя України Валерія Чибінєєва, який загинув у Гостомелі на свій день народження
Підполковник Валерій Чибінєєв — Герой України, почесний громадянин міста Бердянськ, лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзначений медалями «За поранення» та «15 років сумлінної служби». Валерій Чибінєєв професійний військовий, який віддав життя в боях за Гостомель 3 березня 2022 року.
Підполковник Валерій Вікторович Чибінєєв загинув у свій 34-й день народження в Гостомелі. Група снайперів, яку він очолював, отримала завдання із забезпечення дій 72-ї ОМБР щодо звільнення міста Гостомель. Зайнявши позиції, група проводила спостереження та у визначений час знищила коригувальників вогню по Гостомелю.
Противник помітив групу, намагався знищити її за допомогою артилерії та авіації. Вміло маневруючи та змінюючи вогневі позиції, розвідники нищили ворога. Валерій працював по броньованих цілях із гвинтівки Barrett, а його підлеглі нищили живу силу противника. Бій тривав близько 15 годин, — розповів учасник бою, співробітник ГУР МОУ.
За його словами, коли у Валерія закінчилися набої до снайперської гвинтівки, а ворог почав оточувати, він змінив вогневу позицію та продовжив вести бій з автомата. Ціною власного життя Валерій Чибінєєв прикрив товаришів та забезпечив виконання бойового завдання…
Ворог у тих боях зазнав великих втрат: ліквідовано близько 1500 особового складу, 20 бойових машин десанту та багато іншої бойової техніки противника.
Героя України поховали на Берковецькому кладовищі біля молодшого брата Романа, який загинув у 2019 році на Донеччині.
Нагородні атрибути звання Герой України капітану Чибінєєву були вручені Президентом під час параду на Хрещатику з нагоди 25-ї річниці Незалежності України 24 серпня 2016 року.
Дитинство Героя України пройшло в Бердянську, разом з братом вони виховувалися в Бердянській загальноосвітній санаторній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів. З 5-річного віку Валерій Чибінєєв мріяв стати розвідником-десантником.
У 9 класі вихователі, як завжди, запитують у дітей про їхні побажання щодо вступу. Пам’ятаю, як Валерій заявив, що хоче вступати до військового ліцею. Я його попередила, що іспити там важкі й зазначила, що йому варто підтягти англійську мову, пропонувала свою допомогу. Але він впевнено зауважив, що буде займатися сам. Відтоді він удень і вночі ходив з підручником з англійської мови. Це дало результат: він без питань вступив до «Захисника». Я ще тоді відзначила його цілеспрямованість і рішучість. Він дуже поважав викладачів інтернату, приїздив до нас у відпустках, а після вручення «Героя України» заїхав до нас, подякував за все, — розповідає вихователька Валерія пані Людмила.
Після 9 класу Валерій Чибінєєв вступив до Запорізького ліцею з посиленою фізичною підготовкою «Захисник», згодом став курсантом факультету розвідки Одеської військової академії, пізніше перевівся до Львівської академії сухопутних військ, яку закінчив у 2010 році.
З курсантських років він любив займатися спортом — щоранку пробігав по 10 кілометрів, захоплювався єдиноборствами. Товариші Валерія відмічають і його жагу до знань — він любив читати, особливо цікавився історичною літературою.
Після закінчення військового вишу в серпні 2010 року майбутній Герой України прибув до Миколаєва для проходження служби у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді командира взводу. Згодом, коли у 79-й бригаді була сформована рота снайперів, був призначений її командиром.
У складі 79-ї бригади Валерій Чибінєєв брав участь у бойових діях: визволяв Лиман на Донеччині, брав участь у боях у районі Бірюкового, Ізвариного Луганської області, обороняв Донецький аеропорт, Авдіївку. Був неодноразово поранений, дістав контузії, але ні на мить не полишав особового складу під час виконання бойових завдань.
У 2016 році під час параду до Дня Незалежності України Валерій Чибінєєв був удостоєний найвищої державної нагороди «Герой України». Відтоді білборди «Будь, як Валера» прикрашали рідне місто Валерія — Бердянськ.
Пізніше Валерій Чибінєєв продовжив службу в ГУР МОУ, де вміло використовував свій бойовий досвід.
Підполковник Чибінєєв завжди ретельно готувався до виконання бойових завдань і дуже боляче сприймав невдачі, особливо — втрату своїх товаришів.
У Валерія Чибінєєва залишилася дружина та донька Марта, яка народилась 1 листопада 2022 року…
