Окупанти стріляють по українських воїнах, а командування операції Об’єднаних сил наказує не відкривати вогонь
В районі проведення операції Об’єднаних сил упродовж минулої доби, 20 січня, було зафіксовано два порушення режиму припинення вогню.
Штаб ООС повідомляє: “Неподалік населеного пункту Старогнатівка збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік наших позицій з великокаліберного кулемета та снайперської зброї. Поранено українського воїна, його оперативно доставили до шпиталю.
Про факт порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
Від початку поточної доби, 21 січня, вздовж всієї лінії розмежування порушень режиму припинення вогню не зафіксовано”.
Від редакції “Українського репортера” зазначимо: ”.
Зверніть увагу, шановні читачі: українське військове командування чомусь не повідомляє, як довго тривали обстріли, скільки їх було. Це робиться свідомо? Щоб українці не знали, яким саме був ворожий вогонь? Ми знаходимося на своїй землі, обороняємо її від оскаженілого ворога, від лиховісної кремлівської орди і – боїмося! Це ж як треба “опанувати” військове мистецтво боротьби, щоб обрати таку тактику замовчування?! Ні, не ми, не народ, боїться! А окремі військові начальники, високі цивільні чини на верхніх щаблях влади! Аби не прогнівити Путіна! Українські воїни не бояться – це надзвичайно хоробрий, мужній лицарський загін!
Запитання: яких втрат завдано загарбникам, нападникам? Скількох поранено, вбито? Невідомо! Мовчать генерали. Минулої доби, 20 січня, навіть вогонь у відповідь не відкривали. Але ж було поранено укїнського захисника! Все одно, наша зброя мовчала.Така дивна тактика цієї, окопної, війни в розумінні української влади.
Нещодавно ми вже акцентували увагу на цій болісній темі у статті “Коли дамо по зубах російським окупантам? Щодо ситуації на фронті”.
Вкотре наголосимо: російська орда калічить і вбиває наших захисників, а українське військове командування називає це «провокаціями», «нахабними», «зухвалими» і «підступними» діями.
До речі, якщо заглянемо у словник, то прочитаємо, що слово «нахабний» означає (про людину) – поводитися непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом, без морально-етичних норм.
Українські генерали усе ще чекають, що путінські вбивці, кати, крадії чужих територій, терористи будуть поводитися на нашій землі ввічливо і шанобливо? Вони сподіваються, що на війні не буде «підступних» дій? Уже в кожному селі, містечку, не кажучи про великі міста, є могили наших славних воїнів, які загинули в борні з цією бандою. На превеликий жаль, маємо вже новітні військові кладовища. Отож до нашої оселі увірвалися не «зухвалі» і не «нахабні» чужинці, а кровожерна, озвіріла, грабіжницька орда. Вона нікого не жаліє – ні старих, ні малих. Чому ж боїтеся, панове генерали, назвати цю наволоч цими словами, сором’язливо ховаючись за евфемізмами? Бийтеся з оскаженілим ворогом не заявами, а шквальним свинцевим вогнем з усіх можливих калібрів, щоб ця банда стікала кров’ю на нашій землі! А якщо вже й виступаєте з ультиматумами, то це мають бути справжні, а не паперові ультиматуми. Щоб український народ нарешті побачив вашу залізну рішучість, ваше тверде й могутнє слово, а не обіцянки-цяцянки, не пустопорожню балаканину.
Приміром, на початку вересня 2020-го штаб ООС повідомив: “У відповідь на обстріл підрозділи Об’єднаних сил застосували наявні вогневі засоби та дали збройним формуванням Російської Федерації гідну відсіч. Втрати противника уточнюються”.
Після цієї інформації минуло вже п’ять місяців, однак український народ усе ще не дочекається новини про те, скількох окупантів було вбито, а скількох – поранено. Як назвати таку забудькуватість в умовах війни?
Іноді читаємо у фронтовому зведенні: «Нахабні дії російсько-окупаційних військ безкарними не залишилися, адекватним вогнем у відповідь зі штатного озброєння оборонці Водяного рішуче подавили ворожу активність та змусили противника припинити обстріли». Знову запитуємо командування ООС: скількох терористів було знищено або ж поранено? Невідомо. Нам хочеться вірити в адекватний і рішучий вогонь з української зброї. Але який результат? Український народ має бути упевненим, що наші воїни дають ефективну відсіч кремлівській орді.
Малюнок Андрія Петренка.
