Окупанти обстрілюють дахи з людьми і погрожують розстрілом за евакуацію

Забороняють покидати будинки і населені пункти, відбирають човни, обстрілюють людей з автоматів і артилерії, і врешті не організували евакуацію – все це про рашистів і їхні дії у затоплених містах і селах лівого, окупованого берега Херсонщини.

Як повідомляє ТСН, вода наступає, рашисти створили такий живий щит і нікого не випускають. Критично не вистачає човнів. Це катастрофа і пекло на землі”, – кажуть мешканці затоплених сіл.

Олешки, Гола Пристань, Кохани, Кардашинка, Солонціта ще кілька окупованих населених пунктів на лівобережжі Херсонщини. Вони не просто на кілька метрів опинилися під водою, людей там рашисти загнали в пастку. “Людей не випускають за межі міста, не випускають людей без російського громадянства”, – розповідають мешканці.

Останні кілька діб ТСН спілкувалася телефоном із людьми, які опинилися посеред великої води, а ще – з їхніми родичами, які з різних куточків України та світу намагаються зорганізувати евакуацію людей, що всі ці дні сиділи на горищах і дахах в очікуванні порятунку. “Вода прибуває за секунду і ми не знаємо, чи досидимо до вечора”, – бідкаються люди.

“Там кричать врятуйте, там кричать діти. Там собаки, там коти, там свині плавають, там корови плавають. Це жесть”, – розповідають селяни.

Водночас рашисти  не просто перекривали їм шляхи евакуації, наприклад, в окупований Крим, а ще й погрожували розправою, якщо виїдуть зі свого населеного пункту. “МЧС” закрила дорогу для наших волонтеров. Вони намагались пробиться тричі, їх не пропускають”, – твердить координаторка групи евакуації Олена Волощук.

“Рашисти сказали, що на блокпостах вони нікого не пропустять, а всіх, хто буде самостійно евакуйовувати людей, вони будуть просто розстрілювати”, – каже волонтери.

“Коли люди намагались рятуватись, евакуювати один одного, казали, що зупиняли окупанти, націлювали автомати, і казали, злазь, прив’язуй до дерева і лізь на дах”, – переконує родичка людей з окупації Вікторія Бірюк.

Є відомості, що рашисти відкривали вогонь по дахах, на яких рятувалися люди.

Окупанти забирали в людей човни, на яких далі рятувалися самі. Евакуацію місцевих так і не зорганізували. Для свого пропагандистського телевізора вони зняли кілька відеороликів, де МНС росії кудись пливе і навіть везе кількох людей. Однак, усі, з ким спілкувалася ТСН, кажуть, допомоги люди не отримали. “Приїхали на вулицю, де була велика кількість затоплених будинків, багато сімей, вони забрали двох людей із російськими паспортами, попливли і більше не поверталися”, – каже координатор груп з евакуації Ярослав Васильєв.

“Ми телефонували вчора дуже багато разів в МЧС, і там дівчата. По-перше, вони сміються, по-друге, вони починають казати, та хто ви такі, щоб ви мені тут щось розказували. Там дуже багато автобусів, люди не хочуть евакуюватися, автобуси були напів порожні”, – запевняє Вікторія.

Українці з усіх куточків світу, чиї родичі опинились у водяній пастці, в розпачі. Вони шукають, хто би міг їм допомогти. І, кажуть, знаходять волонтерів навіть на території окупованого Криму. Але рашисти не пропускають на човнах до місць затоплень навіть тих, у кого є російські паспорти. “Вони всіх вважають за ДРГ, навіть тих людей, у кого є російські паспорти, вони вважають за ДРГ”, – додає Ярослав.

Зараз у координаційній групі, що займається евакуацією, близько тисячі заявок на порятунок, за кожною заявкою може бути родина з кількох людей. Кількість людей, що чекає на порятунок, не зменшується, бо вода йде далі й затоплює інші населені пункти. Однак, у волонтерів є і прикра статистика. Це ті люди, яких урятувати не встигли. “Вулиці, на яких учора приходили заявки, а сьогодні там одні трупи. Скільки таких вулиць – можемо тільки здогадуватися, бо зв’язку з лівим берегом практично немає”, – каже Олена.

Координатори евакуації кажуть, якби рашисти не перешкоджали жителям правобережжя рятувати людей, із дахів і затоплених будинків уже забрали би чи не всіх. Проте, цього не сталося. І рідним тих, хто зараз без зв’язку, світла та питної води в Олешках чи Голій Пристані, залишається тільки вірити, що їхні близькі дивом живі.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *