На Харківщині загинув український воїн з “Карпатської Січі” Антон Нікулін

Першого серпня під час виконання бойового завдання загинув український воїн Антон Нікулін.

Про це написав у Фейсбуку Руслан Андрійко.

Він зазначив “Нікулін Антон Юрійович. (10 березня 1993, Бердянськ, Запорізька обл. – 01 серпня 2022, Ізюмський напрямок, Харківська обл.)

“Добру людину одразу видно по світлій аурі”

В Карпатській Січі з березня 2022. До війни працював в Польщі. Після битви за Київ Антон, не роздумуючи, пішов в лави ЗСУ, аби продовжити боротьбу на східному напрямку. Побратими відкликаються про нього, як про Воїна, чесну, відверту людину. У Нікуліна були золоті руки та щире серце. Друзі знали, що він завжди готовий прийти на допомогу.

“Одружусь на твоїй дочці. По чарці пити будемо, а зі свого кулемета стріляти не дам. Будеш бавити внуків”, – жартував він з побратимом Андалузом, який на фронті став йому другом та батьком.

“Його мати має пишатись тим, що виростила такого сина”, – каже Андалуз.

Після перемоги Антон хотів продовжити працювати по професії – токарем, зварювальником. Любив зброю, розумівся на тонкощах цієї справи краще будь-якого професіонала. Вмів із закритими очима зібрати, розібрати макарова. Любив мотоцикли.

Неймовірно любив маму і бабусю, завжди із захопленням розповідав про них. Мріяв звільнити своє місто.

Спогади побратима Либідя.

Познайомились ми на роботі, в Польщі. Вже виїхавши до Києва, на війну, стали як вогонь і вода. В мене є старший брат, але і він мені як брат став… По зброї, чесно кажучи, він майстер. А по питаннях – щось організувати – я.

В планах було поїхати на море, він хотів показати де він живе, як. Дуже любив свою маму. Бува каже: “Мамо, я вишлю тобі гроші”, вона: “не треба, я відкладу, не буду тратити твої гроші…”. Бува сварилися, але дуже маму любив.

В нього вдома була вівчарка, любив цю собаку. В розмовах ніхто не збирався помирати, хотіли щоб це закінчилося, щоб всі повернулись”.

Редакція

Редакція “Українського репортера”