Міноборони закупило фляги для бійців втричі дорожче за ринкову ціну
Міністерство оборони закупило фляги для військовослужбовців за ціною, яка втричі перевищує ринкові ціни, витративши понад 54 мільйони гривень.
У розслідуванні вказано, що Міноборони уклало пряму угоду з компаніями “Колтрейн” і “Суперформ”, які мають сумнівну історію та відсутнє власне виробництво.
Фляги, які замовило Міноборони, є аналогом пляшок армії США, проте компанії-посередники замовляють їх у Китаї за значно нижчою ціною, можливо заробивши від 12 до 15 мільйонів гривень.
Міністерство оборони закупило фляги для військовослужбовців за ціною, яка щонайменше втричі дорожче ринкових цін. Так, на закупівлю 153 тисяч фляг витратили понад 54 мільйони гривень. Агенція, яка проводила закупівлю, вже прокоментувала ситуацію.
У ЗМІ зауважують, що звичайна пластикова літрова фляга коштувала 355 гривні, хоча їх можна придбати за 120 гривень, а аналоги можна знайти ще дешевші – по 72 гривні.
У розслідуванні йдеться, що Міноборони 4 рази спробувало закупити пластикові фляги для ЗСУ. Перші 2 закупівлі були скасовані, а втретє – тендер вже вирішили не проводити. Натомість Міноборони уклало пряму угоду з ТОВ “Колтрейн”. Згідно з договором, сума за фляги сягала б 35,5 мільйона гривень. Цікаво, що ця компанія раніше не продавала фляги й будь-які пластикові вироби загалом.
У червні цього року Міноборони уклало ще одну угоду за процедурою спрощеної закупівлі з ТОВ “Суперформ”. В рамках договору постачальник мав надати 53 тисячі фляг за вартістю 18,8 мільйона гривень.
Журналісти наголошують, що компанії, з якими державна агенція “Державний оператор тилу” укладала договори, викликають сумніви. Так, обидва ТОВ працюють нещодавно, але відразу почали отримувати багатомільйонні замовлення. Окрім того, ТОВ “Суперформ”, яке заснували 6 місяців тому, вже уклало 5 угод з Нацгвардією. Засновником компанії є 27-річний Владислав Лихосенко із Запоріжжя, який раніше вже співпрацював з Міноборони, однак від імені іншої компанії, яка за рік стала банкрутом.
Інша компанія – ТОВ “Колтрейн” – також має цікаву історію. Так, засновниками є Ольга Чубенко та Лідія Хоменко, на імена яких зареєстровані загалом близько 1200 компаній. Хоча “Колтрейн” зареєстрували ще 5 років тому, однак замовлення почали надходити лише цього року.
Що стосується фляг, які замовило Міноборони, то їх розробили аналогом пляшок армії США. Вони мають лише кілька відмінностей у пластику та написом “Власність ЗСУ”. Однак компанії, з якими уклали договори, не мають власного виробництва, тому замовляють фляги у Китаї, де вони продаються набагато дешевше.
На рекламному фото цієї компанії на маркетплейсі Alibaba.com зображена та сама українська фляга з напівпрозорого пластику оливкового кольору з написом “Власність ЗСУ, не для продажу” по 3,85 долара (154 гривень) за штуку, причому вказана дата виготовлення – березень 2018 року. Цікаво, що технічний опис цієї фляги українське Міноборони офіційно затвердило лише у червні 2018 року. Такі ж фляги, але без написів, китайці продають через Alibaba.com по 2,5 долара (100 гривень), а фляги американського зразка з непрозорого пластику взагалі по 0,73 долара (29 гривень) за штуку, – наголошують у розслідуванні.
Відтак, за словами розслідувачів, компанії-посередники можуть заробити від 12 до 15 мільйонів гривень, але це лише приблизна сума й реальні прибутки можуть бути значно вищими.
Як експеримент, журналісти вирішили знайти китайського виробника, який міг би виконати замовлення. Так, за вимогами Міноборони фляги мають бути виготовлені з поліестеру Eastman Tritan Copolyester ТХ1001 і або еквіваленту.
“Після узгодження технічних моментів менеджерка Staush Кі Айріс оцінила партію у 100 тисяч фляг в діапазоні від 4,7 мільйона до 8,7 мільйона гривень – залежно від типу пластику. Враховуючи ще приблизно 6,5 мільйона на транспортні витрати й сплату податків, вартість такої партії фляг в Україні зросте до 11 – 15 мільйонів гривень. Таким чином чистий прибуток “Колтрейну” можна оцінити у 20 – 24 мільйони гривень. “Суперформ”, зважаючи на меншу партію, міг заробити 10 – 11 мільйонів гривень. В обох випадках маржа сягає близько 200%”, – заявили журналісти.
Коментар агенції, яка проводила закупівлю
“Державний оператор тилу”, який проводив закупівлю, надіслав до редакції 24 Каналу пояснення ситуації. Держагенція визнала, що фляги могли б бути закуплені за значно дешевшими цінами, проте у компанії не було актів відповідності Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.
ДОТ закуповує товари відповідно до технічних специфікацій (описів продукції), які формує Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ… Кожен постачальник, який має намір постачати свою продукцію для ЗСУ, має отримати від ГУРСМЗ акт відповідності вимогам технічної специфікації. Без цього документа ДОТ не підписує договір, навіть якщо учасник запропонував найнижчу ціну, – повідомили в ДОТ.
Повідомляється, що двічі переможцем аукціону ставав український виробник і двічі результати закупівель були скасовані через неотримання компанією акту відповідності ГУРСМЗ.
“Важливо зазначити, що ДОТ свідомо виділив 2 місяці між першою та другою закупівлями, щоб український виробник встиг отримати цей акт та міг бути законтрактований. Проте цей документ йому так і не був виданий”, – мовиться в повідомленні.
Ми контрактуємо лише тих постачальників, які надають нам весь перелік необхідних документів, що передбачені законодавством. В іншому випадку, ДОТ прямо порушує вимоги, попри те, що ціна може бути вигідна для держави. Розуміючи прогалини в системі, ДОТ на постійній основі надає пропозиції ГУРСМЗ щодо покращення та виправлення помилок в технічних специфікаціях,
– додали в ДОТ.
