Cправа агента “Котигорошка”: ексначальник Головного управління СБУ в АР Крим Кулініч постане перед судом (+відео)

Працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження щодо державної зради колишнього начальника Головного управління Служби безпеки України в АР Крим Олега Кулініча.

Обвинувачений свідомо затягував ознайомлення з матеріалами справи, тому слідчі були змушені звернутись до суду щодо обмеження відповідних термінів.

Наразі матеріали справи вже передані до суду.

Олега Кулініча затримано 16 липня 2022 року під час спецоперації Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України. Йому було оголошено про підозру у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України) та створенні злочинної організації (ч. 3 ст. 255 КК України).

Йому обрано запобіжний захід «тримання під вартою». Під арештом він перебуває і до нині.

У ході розслідування працівники ДБР виявили нові факти та докази протиправної діяльності полковника СБУ та повідомили йому про підозру у вчиненні й інших кримінальних правопорушень, а саме:

у самовільному залишенні місця служби, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 407 КК України);
у заволодінні зброєю та бойовими припасами військовою службовою особою зі зловживанням службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 КК України);
у незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України) та інші.

Встановлено, що Олег Кулініч був залучений представниками федеральної служби безпеки рф до негласної співпраці і отримав оперативний псевдонім «Котигорошко».

За завданням фсб рф ексзаступник Секретаря РНБО Володимир Сівкович (в минулому офіцер КДБ СРСР) та колишній глава Адміністрації Президента України Андрій Клюєв, які з 2014 року переховуються від правосуддя у Москві, створили так званий «політичний офіс» для контролю за діяльністю впливових українських політиків, високопосадовців та правоохоронців, пошуку в їхньому середовищі агентів впливу для контролю за політичними процесами в українському суспільстві.

У липні 2022 року ДБР повідомило про підозру у держзраді Володимиру Сівковичу та трьом співробітникам фсб рф у шпигунстві.

Встановлено, що Сівкович через довірених осіб контролює в Україні низку фірм та підприємств, які використовуються для прикриття діяльності членів злочинної організації, а також фінансування осіб, що їм сприяють.

Слідство також встановило, що Олег Кулініч був довіреною особою Володимира Сівковича. Він активно співпрацював зі створеним фсб «політичним офісом» та виконував вказівки кураторів для впровадження «своїх людей» до різних державних та правоохоронних органів, проведення розвідувально-підривної діяльності проти України, шпигунства, підбурювання громадян України до державної зради.

Олег Кулініч заздалегідь знав про плани збройних сил російської федерації здійснити напад з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, але умисно приховав цю надважливу інформацію від керівництва і заборонив відправляти будь-яку документацію з цього приводу до ЦУ СБУ, інформує ДБР.

У статті “Файли топового шпигуна Кулініча. СБУ заявила про філігранну розробку російського “крота” “Український репортер” розповідав:

21 жовтня 2020 року полковника Кулініча було призначено на посаду начальника Кримського главку СБУ. Вже тоді це несподіване кадрове рішення викликало різку критику громадських активістів, адже за Кулінічем тяшгнувся шлейф різних сумнівних справ. А в березні 2022-го Президент України звільнив Кулініча з цієї посади начальника. У липні цього крота було затримано.

Очільник СБУ Василь  Малюк привідкрив деякі аспекти справи Кулініча. В інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” він розповів, що Служба безпеки України має у своєму розпорядженні неспростовні докази шпигунства Кулініча.

Говорячи про операцію з викриття та затримання Кулініча, в.о. голови СБУ зазначив, що він затримував цього “крота” особисто. “Було проведено безпрецедентну філігранну розробку і подальшу реалізацію, здійснено агентурно-технічне проникнення до лав ФСБ. Ми здобули всі файли, де він (Кулініч. – Л.Ф.) реально доповідав до Москви інформацію, зокрема секретну, про ситуацію в нашій країні, в Службі, як вони намагалися впливати на різні процеси”.

Очевидно, Кулініч був одним із високооплачуваних агентів рашистської спецслужби. Народився в 1969 році у Смілі на Черкащині. В 1990-х працював в СБУ. В медіа є інформація, що Кулініч – випускник академії ФСБ РФ. Питання: а яким же чином він потрапив на службу в СБУ, у лавах якої числився до 2005 року?

Кулініч в Держкомземі. Фото Леоніда Фросевича

Потім Кулініча перекидали на роботу до різних цивільних відомств, де він “прославився” низкою корупційних скандалів, зокрема в “Енергоатомі” і Держкомземі.

У Кулініча була крута кар’єра: радник міністра палива та енергетики України, заступник державного секретаря Мінпаливенерго, керівник групи радників першого віце-прем’єр-міністра України. І нарешті – Держкомзем, “Енергоатом”… Мільйони доларів, помножені на зраду, самі “йшли” до рук цієї сволоти.

Хто “протягував” його до “золотих” відомств? Як відомо, тривалий час “Енергоатом” був під своєрідним патронатом нардепа Андрія Деркача, також агента російської спецслужби. Батько Андрія Деркача – Леонід Деркач – очолював СБУ.

Ось що зазначає сайт bbc.com.

“На початку 2000-х він (Кулініч. Л.Ф.) працював заступником державного секретаря міністерства палива і енергетики. На цю посаду його призначив президент Леонід Кучма.

Згодом в 2008-2009 роках Кулініч очолював Державний комітет України з земельних ресурсів. На цю посаду його призначила тодішній прем’єр Юлія Тимошенко.

За часів прем’єрства Віктора Януковича в 2006-2007 роках Олег Кулініч був віцепрезидентом Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”. В цей самий період “Енергоатом” очолював Андрій Деркач. Він також є випускником академії ФСБ Росії”.

Кулініч тісно співпрацював з Володимиром Сівковичем, який також був завербований російською спецслужбою. Очевидно російським куратором Кулініча в Україні був саме Сівкович, який і “турбувався” про кадрове просування свого підопічного.

Сівкович був замаскованим агентом у вищих ешелонах української влади. Він був нардепом 4-го, 5-го та 6-го скликань ВРУ.  Серед ключових його посад – віцепрем’єр, відповідальний за силовий блок в першому уряді Миколи Азарова з 11 березня до 13 жовтня 2010-го, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з жовтня 2010-го до грудня 2013-го. І, звичайно ж, член Член Партії регіонів (як же без “улюбленої” політсили?!). Сівкович з 20 січня 2022 року – під санкціями Міністерства фінансів США. У липні 2022 року ДБР оголосило йому підозру в держзраді.

“Хлібною” посадою для Кулініча був Державний комітет України з земельних ресурсів, де він тасував кадри як заманеться (з акцентом на власний гаманець), виконував забаганки своїх ставлеників, займався самопіаром, до того ж розгорнув бурхливу популістську діяльність, граючи на злободенних проблемах простих громадян, особливо щодо видачі державних актів на землю.

З відкритих джерел: 2008 року  Кулініча було призначено главою Держкомзему за квотою «Блоку Литвина», в рамках коаліційних домовленостей. Ну, як же кремлю було не аплодувати таким “коаліційним домовленостям”?! Ось так здавали Україну… Кремлю був потрібен Кулініч!

У цій каламуті Кулініч близько зійшовся ще з одним зрадником високого польоту, нардепом Володимиром Олійником. Сівкович, Олійник, Кулініч перетворили Держкомзем у “корито” для персональної наживи, прикриваючись “боротьбою з корупцією”. Манкурт і мерзотник Олійник настільки нахабно себе поводив, що відкрив свою депутатську приймальню у новій житловій багатоповерхівці на столичній Іринінській, якраз навпроти СБУ!

За даними Bihus.Info, “2010 року 42 гектари землі ландшафтного заказника в Конча-Заспі було розділено на 13 ділянок і незаконно відчужено на користь оточення нардепа Андрія Деркача, його помічників і членів їхніх сімей. Факт відчуження підтвердила СБУ, а Державне бюро розслідувань і прокуратура порушили кримінальну справу. Землі було передано керівництвом Обухівської районної адміністрації, яке отримувало прямі вказівки від Олега Кулініча.

У січні 2020 року Печерський суд Києва вже наклав арешт на ці ділянки орієнтовною вартістю 930 мільйонів гривень. Із 23-х осіб, які отримали цю землю 2010 року, мінімум 17 було з оточення Андрія Деркача”.

Кулініч і Сівкович займаються самопіаром в Держкомземі. Фото Леоніда Фросевича

Сівкович, Олійник встигнули дати драпака, переховуються в Москві. Кулініч не встиг… Мав надію, певно, що російська отруйна павутина, яка туго обплела Україну, дозволить йому деякий час протриматися тут, “не спалитися”.

Популіст і зрадник Кулініч (ліворуч) “турбується” про “справедливе” вирішення земельних питань. Фото Леоніда Фросевича

І знову постає одвічне питання: чому в Україні випускників академії російської ФСБ призначали на відповідальні посади високого рівня? Хто підсовував президентам документи про призначення цих покидьків, цієї зрадницької мерзоти? Це ж відомо… Арештуйте їх! Покажіть суспільству, що в державі нещадно викорінюють зрадників і всю “п’яту колону”! На жаль, ми не бачимо арештів тих, хто лобіював призначення кулінічів, деркачів, сівковичів на ключові державні посади. Не обійдемо увагою і той факт, що ці яничари мали доступ до державної таємниці особливої ваги, до оборонних секретів. Той же Кулініч напевно володів інформацією про координати та інші дані щодо земельних ділянок, на яких розташовуються об’єкти енергетичної інфраструктури, військові підрозділи. Відтак про це знали і генштабі московії, плануючи ракетні удари по Україні.

Що заслуговують зрадники? Найстрашнішої кари. Їх треба діставати навіть з їхніх щурячих нір в московії (як свого часу діяв ізраїльський Мосад щодо нацистів)…

У перші години вторгнення Кулініч свідомо блокував будь-які спроби повідомити керівництво СБУ і суспільство про реальну обстановку у регіоні, не вжив жодних заходів задля захисту державного суверенітету, надав вказівку особовому складу покинути місце служби, пізніше видав штатну зброю людям, які не мали відношення до СБУ.

Окрім цього посадовець сам покинув місце постійної дислокації та вже 24 лютого виїхав до Києва. На одній із квартир, де мешкав  Кулініч, слідчі виявили схрон зі зброєю та його документи часів проходження служби в КДБ СРСР.

Справа Кулініча – це лише епізод протиправної діяльності російських спецслужб щодо дестабілізації ситуації в Україні. Правоохоронці продовжують роботу щодо викриття «сітки» агресора і значна її частина вже знешкоджена.

Like

Леонід Фросевич

Головний редактор “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *