Чим нищитимемо ворога. Ударна п’ятірка «Укроборонпрому» (+фото)
За 2018 рік підприємства, що входять до складу «Укроборонпрому», розробили й направили на випробування кількадесят зразків озброєння та військової техніки.
Найбільш значними з-поміж них є п’ять розробок: новітня крилата ракета «Нептун», оновлений високоточний 152-мм снаряд «Квітник», РСЗВ «Берест», оптико-прицільна станція ОПСН-І та контрбатарейний радар 1Л220УК.
«Укроборонпром» презентує їх на своєму сайті.
1. Стратегічно важлива для обороноздатності України розробка ДККБ «Луч» – новітня крилата ракета «Нептун».
Під час випробувань вона знищила надводну ціль на відстані 280 км.
У перспективі «Нептун» має стати основою нового протикорабельного комплексу високої мобільності та маневреності.
Про цю ракету «Український репортер» писав у матеріалі «Луч» запустив українського «Нептуна» (+відео)
2. У 2018 році ДП «НВК «Прогрес» завершило модернізацію високоточного 152-мм снаряду «Квітник» та провело повне імпортозаміщення компонентів російського виробництва, яких було понад 40%.
«Квітник» на відстані до 20 км влучає у ціль з похибкою у лічені сантиметри. Така влучність досягається завдяки лазерному наведенню, яке може здійснюватись з безпілотника або наземним корегувальником.
Цей снаряд може знищувати найзахищеніші цілі, у тому числі командні й опорні пункти та вузли зв‘язку.
Нова головка наведення дозволяє використовувати її не тільки у 152-мм «Квітнику», а й у його «натівській» версії в 155-мм калібрі, а також у 122-мм снаряді «Карасук» та новій 120-мм міні «Круча».
3. Шепетівський ремонтний завод торік здійснив глибоку модернізацію 122-мм реактивної системи залпового вогню БМ-21 УМ «Берест», у якій використовуються виключно компоненти українського виробництва.
«Берест» може замінити БМ-21 «Град», що стоїть на озброєнні ЗСУ. До того ж він має потужніший залп – до 50 реактивних снарядів проти 40 у «Граді».
І взагалі, у порівнянні з «Градом», ця система має більшу потужність залпу, точність ведення вогню, інтеграцію у цифрові системи управління та наведення артилерії, більшу мобільність та потребує менше часу для відкриття вогню.
4, Ще одним відкриттям 2018 року стала оптико-прицільна станція ОПСН-І від Ізюмського приладобудівного заводу.
Вона оснащена потужною оптикою, тепловізором, лазерним каналом управління та далекоміром. Такі інструменти дозволяють не тільки виявляти цілі, а й наводити на них високоточне озброєння.
Ця розробка є універсальною. Діаметр станції всього 43 см, що дозволяє встановлювати її не тільки на вертольоти, а й на безпілотні літальні апарати. Окрім того, стабілізована у всіх площинах станція може застосовуватись у бронетехніці та, при певних змінах конструкції, у морській техніці.
5. Для успішної контрбатарейної боротьби запорізький Науково-виробничий комплекс «Іскра» розробив станцію 1Л220УК.
Цей радар фіксує на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет. Це дозволяє отримувати точні координати для удару у відповідь.
Радар також веде стеження за повітряним простором, виявляючи безпілотники та авіацію супротивника.
Своїми можливостями він значно перевищує контрбатарейні аналоги, які зараз перебувають на озброєнні ЗСУ.
Ці та інші розробки в разі запуску серійного виробництва здатні суттєво посилити міць українського війська та завдати нищівного удару супротивнику, констатують в «Укроборонпромі».
Фото ukroboronprom.com.ua
На цю тему також читайте:
