Честь, Воїне! Майдан прощався з легендарним «Да Вінчі» (+фото, відео)

Упродовж трьох годин 10 березня на столичному Майдані тисячі людей вшановували пам’ять Героя України, відважного комбата Дмитра Коцюбайла (позивний «Да Вінчі»), який загинув в Бахмуті.

Серед тих, хто прийшов провести Воїна в останню путь, низько вклонитися його світлій пам’яті було чимало бойових побратимів, медиків із добровольчого батальйону «Госпітальєри», волонтерів, капеланів, громадських активістів, загалом людей різного віку.

Попрощатися з вірним лицарем своєї землі прийшло і командування Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Головного управління розвідки, зокрема міністр оборони Олексій Резніков, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, начальник ГУР Кирило Буданов, мер Києва Віталій Кличко.

Він був кращим з кращих. Хоробрим Воїном, славним Лицарем свого волелюбного народу. Під час прощання з Героєм на Майдані часто лунало: “Честь, Воїне! Честь, Брате!” Цвіт нації.

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний із сумом саме так і назвав хороброго комбата Дмитра Коцюбайла – Братом.

І люди стояли навколішках. Велике людське море. Тисячі й тисячі українців. Усім нам відомо, якою ціною боронять країні від скажених московитських виродків наші героїчні оборонці. Горою стоять за рідну землю! За кожний квадратний метр рідної землі. За усіх нас. За міста і села.

За рідні домівки. За те, щоб українці завжди були вільними. Рашистській наволочі цього ніколи не зрозуміти (і не треба). Мусимо її вбивати щодня, щогодини, щохвилини. Доти, доки не щезнуть навіки вічнії з нашої землі.

Як жаль, що у цьому лютому двобої ми втрачаємо таких світлих, неймовірно прекрасних людей, як Дмитро Коцюбайло. А йому ж було лишень 27!

Скільки ж зробити міг усього в цивільному житті! Можливо, ми захоплювалися б його художніми роботами у відомих картинних галереях, на престижних виставках (бо ж мріяв художником стати, звідси і позивний – “Да Вінчі”!). Але не судилося… Дмитро – весь час у війні. За нашу свободу. Ще з Майдану.

У свої 27 пройшов грізні воєнні дороги, надзвичайно небезпечні. І ось доля-доленька повернула на чорну смугу в Бахмуті.

Україна сумує.

Герою Слава!

Світлана Ковальова, Леонід Фросевич

Фото: “Український репортер”

Like

Світлана

Редактор “Українського репортера”