“Буде все так, як Бандера хотів”. Співає Поль Манандіз (аудіо)

“Мене вражає велика жертовність українських воїнів, вони йдуть на фронт, розуміючи, що там їх щомиті можуть вбити. Але ж вони не відмовляються боронити країну. Для них Україна понад усе”. Так сказав ще перед великою війною в інтерв’ю “Укранському репортеру” відомий співак Поль Манандіз.

Він колись приїхав до нас з благополучної Європи, і ось вже вісім років мешкає у нашій країні, допомагаючи фронту, потужно пропагуючи українську культуру. Поль захищає нашу країну від російських окупантів як артист України. Для нього також Україна також – понад усе”.

В репертуарі Поля Манандіза є низка українських пісень, які давно стали шедеврами нашої нації, зокрема “Два кольори”, “Рідна мати моя”, “Гуцулка Ксеня” та інші.

“Я забув про життя, яке у мене було до України і навіть  не думаю про це. Я – українець!”, – каже Поль. – «Два кольори» – сильна пісня, з перших її слів я думаю про Василя Сліпака. «Червоне – то любов, а чорне – то журба…». Перед очима також і червоно-чорний прапор Української повстанської армії, я переймаюся героїкою її воїнів”.

1 січня 2024-го виповнилося 115 років від дня народження Провідника ОУН Степана Бандери. Пропонуємо вам послухати написану Полем Манандізом пісню у його ж виконанні “Буде все так, як Бандера хотів”.

Кореспондентам “Українського репортера” Поль Манандіз розповів, як було створено цей твір:

“Всі пісні, що я співаю французькою мовою, або англійською, мені хочеться щоб вони звучали і українською мовою. Часом я думаю про майже дослівний переклад, а часом виникає бажання на відомі всьому світу мелодії заспівати, вкотре про Україну, про війну, про наших захисників. Пісню Едіат Піаф « Під небом Парижа» я співав в музичному спектаклі « Я кохаю» Київського театру юного глядача, де Народна артистка України Анжеліка Гірич читала українську поезію, а я виконував французьку пісенну класику. В перші місяці війни виникло бажання заспівати про нашу обов‘язкову перемогу. Так народилися слова «Ми повернемо Донбас і Херсон» – в той час, коли Херсон був у ворожих руках. Сьогодні Збройні Сили України розширюють плацдарм на лівобережжі Херсонщини, і я співаю нині існю з вірою, що закладені в ній слова вноситимуть свій внесок в наближення нашої перемоги, повернення всіх територій, звільнення наших людей з усіх полонів”.

Читайте інтерв’ю з Полем Манандізом: “Називатися «зіркою» замало. Треба життя присвятити сцені, жити нею cповна, працювати заради глядача”