Засідання ОБСЄ: у Відні розпочалися перемовини щодо небезпеки вторгнення Росії в Україну
У Відні почалися переговори, спрямовані на послаблення напруженості через нарощування російських військ біля кордону з Україною, у той час, як Москва, Вашингтон і його європейські партнери шукають шлях, щоб уникнути серйозної безпекової кризи.
Зустріч, що проходить 13 січня під егідою постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), є останнім за цей тиждень дипломатичним заходом, скликаним на тлі звинувачень Заходу в тому, що Москва накопичила танки, артилерію, близько 100 тисяч військових біля кордону з Україною і може готувати нове вторгнення, – повідомляє Радіо Свобода.
Москва і Вашингтон вже підкреслили свої «фундаментальні» розбіжності щодо європейської безпеки під час напружених переговорів на початку цього тижня в Женеві й Брюсселі, а посол США в ОБСЄ визнав, що на зустрічі 13 січня не очікують прориву.
«Я не думаю, що цього тижня будуть якісь конкретні результати. Наша головна мета, в принципі, – налагодити діалог», – сказав Майкл Карпентер. «Так, наші позиції – полярні, але це не означає, що немає елементів і сфер, щодо яких ми не можемо домовитися», – додав Карпентер у коментарі російському телеканалу «Дождь».
Виклик, за його словами, полягає в тому, щоб «визначити, в яких формах взагалі можливо поглибити діалог в найближчі кілька місяців або навіть рік».
Тим часом, голова зовнішньої політики Європейського союзу Жозеп Боррель 13 січня застеріг, що не слід вести переговори з Росією щодо ситуації в Україні, доки Москва продовжує стягувати війська до кордону.
«Російські дії є частиною тиску», – сказав Боррель ЗМІ на початку неформальної зустрічі міністрів оборони і закордонних справ ЄС у французькому портовому місті Брест, наполягаючи на тому, що «не повинно бути переговорів під тиском».
За словами Борреля, Вашингтон запевнив своїх європейських союзників, що їх триматимуть у курсі переговорів, і високо оцінив трансатлантичну координацію з цього питання.
«Ми отримали запевнення, що без європейців нічого не буде вирішено і не буде обговорюватися, а координація з американцями – абсолютно чудова», – сказав Боррель.
Засідання ОБСЄ стане першим у році, в ньому візьмуть участь усі 57 країн-членів.
На додаток до обговорення напруженості, викликаної нарощуванням військ Росії, на зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау представить пріоритети своєї країни під час головування в ОБСЄ цього року.
Голова НАТО Єнс Столтенберґ 12 січня заявив після переговорів у Брюсселі на засіданні Ради НАТО-Росія, що відбувся «серйозний і прямий обмін».
За його словами, після чотиригодинного засідання ради між союзниками по НАТО і Росією існують “значні розбіжності”.
«Наші розбіжності буде нелегко подолати, але це позитивний знак, що всі союзники по НАТО і Росія сіли за один стіл і зайнялися предметними темами», – додав генсекретар.
Голова НАТО сказав, що альянс стоїть на своєму, відхиляючи вимоги Москви щодо нової архітектури безпеки в Європі, і повторюючи позицію НАТО, що Україна має право вирішувати сама своє безпекове майбутнє, а Росія не має права накладати вето на прийняття до НАТО нових членів.
Такі вимоги Росія висунула минулого місяця. Москва наполягає, що військове розгортання є відповіддю на те, що вона називає зростаючою присутністю НАТО у сфері свого впливу, і заперечує плани вторгнення в Україну.
На пресконференції після зустрічі в Брюсселі заступник російського міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що розширення НАТО становить загрозу безпеці Росії, але Москва готова говорити про розгортання зброї і заходи перевірки.
У Москві, за словами дипломата, вважають «абсолютним імперативом» припинення політики «відкритих дверей» НАТО і надання Росії юридично зобов’язувальних гарантій нерозширення Альянсу на схід.
Такі вимоги Росія висунула минулого місяця. Москва наполягає, що військове розгортання є відповіддю на те, що вона називає зростаючою присутністю НАТО у сфері свого впливу, і заперечує плани вторгнення в Україну.
На пресконференції після зустрічі в Брюсселі заступник російського міністра закордонних справ Олександр Грушко заявив, що розширення НАТО становить загрозу безпеці Росії, але Москва готова говорити про розгортання зброї і заходи перевірки.
У Москві, за словами дипломата, вважають «абсолютним імперативом» припинення політики «відкритих дверей» НАТО і надання Росії юридично зобов’язувальних гарантій нерозширення Альянсу на схід.