Лукашенко щось готує на 11 листопада, до Дня незалежності Польщі. Можливий штурм кордону мігрантами

За масовим скупченням мігрантів на білорусько-польському кордоні може ховатися підготовка режиму диктатора Олександра Лукашенка до силових дій, йдеться у дописах польських медіа. Вони публікують репортажі з Підляшшя, де діє військовий стан, та аналізують можливі кроки у відповідь з боку Варшави та Брюсселя.

НВ аналізуючи польську пресу за 10 жовтня, не виключає “подарунка” від Лукашенка до Дня незалежності країни.  Кореспондент порталу Onet.pl відвідав гміну Кузьниця у Підляшші, навпроти якої з білоруського боку розміщено табір біженців, і поспілкувався з мешканцями. Вони занепокоєні: на вулицях уже бачили іноземців, котрим вдалося крадькома оминути кордон, над полями й лісом кружляють військові гелікоптери. Зі сходу тягне димом — мігранти у таборах палять багаття.

9 листопада влада закрила прикордонний перехід — черги далекобійників тепер на трасі немає. Натомість з’явилися десятки поліцейських та військових автомобілів. Саме в Кузьниці приїжджі спробували прорвати кордон, знявши огорожу з колючого дроту. Тоді їх вдалося спинити.

Люди стали недовірливі, констатує репортер: щоразу співрозмовники просили його показати прескарту, багато хто відмовлявся від інтерв’ю.

«Тільки ідіотам не страшно, — сказав місцевий чоловік. — Якщо їх увірветься дві тисячі, хтозна, що буде. Може, вони (мігранти — ред.) силоміць вдиратимуться в будинки».

«Коли в неділю ввечері вийшла з собакою і побачила десять бронемашин, у мене аж ноги підкосилися, — згадує жінка. — У понеділок батьки раніше забрали дітей зі школи, у вівторок уроків вже не було».

«Наші [солдати] мають в них стріляти, бо це ніякі не біженці, лише маскування», — обурюється інший мешканець Кузьниці.

У складі трьох найбільших груп, які впродовж вівторка намагалися перетнути кордон, було близько 360 осіб, розповіла TVP.info прессекретарка Прикордонної служби Евеліна Щепаньська. Окремим порушникам усе ж вдалося зайти на польську територію.

«Ми готові до того, що ці акції повторяться», — додала вона, зазначивши, що спочатку групи, які намагалися перетнути кордон, складалися з кількох людей, потім з десятка, а тепер навіть із кількох сотень.

Катажина Зданович з Підляшського відділення прикордонної служби повідомила, що на прикордонному переході в Кузьниці перебуває кілька сотень людей. Спочатку їхню кількість оцінювали в 800 осіб, але нині вона дещо зменшилася.

За оцінками розвідки, до кількох тисяч іноземців можуть таборувати в лісах уздовж кордону, розповів виданню Polska Times заступник міністра внутрішніх справ Мацей Вонсік. За його словами, польські силовики готуються «до найгіршого сценарію», а ймовірним «Днем Х» є 11 листопада, коли святкуватимуть День незалежності Польщі.

«Ми знаємо, що [білоруський диктатор Олександр] Лукашенко та його служби спостерігають за суспільним життям Польщі… Особисто я вважаю, що режим щось готує до 11 листопада, і ми повинні бути до цього готові. Чи буде це штурм або щось інше — побачимо», — зауважив він.

Заступника міністра непокоїть, що пропагандистські наративи щодо нібито нелюдського ставлення до мігрантів підхопили польська опозиція та лояльні до неї медіа. «Корисні ідіоти» влаштували шоу навколо табору на кордоні, обурився він. Прибулих не можна називати біженцями, сказав Вонсік.

«Біженці — це люди, які тікають від війни, тортур і переслідувань. Звичайно, у сучасному світі ми часто маємо справу з біженцями. Це, наприклад, афганці, які співпрацювали з військами коаліції і були змушені покинути свою країну, боячись помсти талібів. Ті ж, хто приїздить до Білорусі, не тікають від війни. Мені невідомо про збройні конфлікти в Єгипті чи в Іраку. Ці люди просто відчували, що від соціальних виплат у Німеччині мали б більше зиску, ніж від роботи на батьківщині», — зазначив урядовець.

Він застеріг, що Литва та Україна можуть стати наступними мішенями для інспірованих Лукашенком акцій.

Про 11 листопада як дату можливого наступу на кордон з боку Білорусі в бесіді з виданням Niezalezna.pl. попереджає і президент Центру стратегічного аналізу та безпеки Маріуш Кордовський.

«Лукашенко використовує іммігрантів як живий щит. Білоруські офіцери в масках змушують їх руйнувати укріплення на кордоні. Таким чином Білорусь хоче показати, наскільки серйозна тут криза. Дії Лукашенка є повторенням того, що зробив турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган на кордоні з Грецією, намагаючись змусити Європейський Союз скасувати санкції проти Туреччини. Лукашенко реалізує подібний сценарій, щоб отримати якомога більше», — зазначив експерт.

Він також послався на інформацію про те, що біля кордону з Польщею можуть з’явитися регулярні частини білоруської армії — начебто на захист цивільного населення. На відео з Білорусі помітно, як у прикордонних районах встановлюють великі військові намети.

«Очікую на різке загострення ситуації найближчими днями. Лукашенко сподівається, що у польських солдатів здадуть нерви і вони відкриють вогонь. Також слід враховувати вогневі провокації противника», — сказав Кордовський.

Реальним застрільником міграційної кризи на білорусько-польському кордоні є Росія, сказав у розмові з Польським радіо експерт з міжнародних питань та безпеки Анджей Таляга.

«Росія в грі проти Польщі та НАТО діє настільки хитро, що не залишає слідів, відбитків пальців. Відтак відповідальність за все, що відбувається на кордоні, несе Білорусь. Немає сумнівів, що, провокуючи конфлікт на кордонах з Польщею, Литвою та Латвією, Москва приділяє головну увагу можливої реакції НАТО», — підкреслив він.

За його словами, зараз відбувається новий виток гібридної війни нового покоління, і Польща першою з-поміж держав НАТО прийняла на себе удар. У Москві та Мінську, напевно, сподіваються на неадекватну відповідь Польщі на провокації, тобто застосування польськими прикордонниками вогнепальної зброї. Це стало б приводом для звинувачень Польщі у розв’язанні збройного конфлікту та для повномасштабної військової агресії зі Сходу, зазначив Таляга.

Основне завдання — «викликати в польському суспільстві страх, невпевненість у майбутньому, підірвати авторитет польської влади», утім, поки Варшава дає собі з цим раду, вважає експерт.

«Я не сумніваюся, що невдовзі ми матимемо справу з групами озброєних диверсантів, наприклад, сирійських бойовиків, які намагаються під виглядом мігрантів проникнути на територію Польщі. І це створить серйозні проблеми. З російсько-білоруської сторони це буде спланована військова ескалація конфлікту, оскільки початковий план щодо дестабілізації Польщі та Євросоюзу не спрацював», — додав Таляга.

Rzecz Pospolita: Треба нові санкції

Варшава і Брюссель зійшлися на тому, що в умовах кризи необхідно посилити тиск на режим Олександра Лукашенка, пише Rzecz Pospolita. Важливо обмежити рейси до Білорусі, якими прибувають вихідці з Азії та Африки.

«Це потрібно зробити двома способами. Перше — можливі санкції проти перевізників, які свідомо беруть участь у плані Лукашенка. Про цей варіант вже офіційно говорила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Другий інструмент — обмежити роботу білоруського перевізника Белавіа», — йдеться у дописі.

Так, ще влітку вдалося скоротити кількість рейсів з Багдада до Мінська. Але іммігранти також використовують інші аеропорти та маршрути. Єврокомісія аналізує рейси з понад 30 країн: перевіряє, як часто вони здійснюються, скільки місць зайнято, чи є зворотні рейси тощо. У списку «сумнівних» держав — Ірак, Марокко, Сирія, Іран, Катар, Південна Африка, Венесуела, Шрі-Ланка, Алжир, Сомалі, Індія, Азербайджан, Лівія, Туніс, Ємен та Пакистан.

«Найближчими днями віцепрезидент Європейської комісії Маргарітіс Схінас поїде з місією до кількох країн походження та транзиту іммігрантів, щоб повідомити їх органам влади про пастку, в яку потрапляють іммігранти на рейсах», — сказано в статті.

Марек Бернацький, колишній глава МВС Польщі, наголошує, що кризу потрібно вирішувати політичними методами, тому Польща має залучити до її вирішення весь ЄС та НАТО.

«Добре, що білоруські консульства в Іраку закрили, ввели візові санкції для білоруської влади, але цього замало, наприклад, треба ще й економічні санкції», — вважає ексглава міністерства.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *