Як легально емігрувати до Канади? Поради канадського адвоката
Канада – країна емігрантів. Українці це знають… Минулого року її населення перевалило за 37 мільйонів. Це небагато для такої величезної країни. Так, у Каліфорнії мешкають на 1,5 мільйона більше людей.
Щорічний приріст становить приблизно 400 тисяч, або трохи більше 1% населення. При цьому самі канадки не дуже-то хочуть народжувати, і 250 тисяч зростання населення припадає на нових іммігрантів. Це високий рівень. Наприклад, у США, населення яких вдесятеро більше, протягом року прибуває близько 900 тисяч шукачів кращого життя, що значно менше у відсотковому відношенні.
Департамент статистики передбачає, що за таких темпів уже з 2031 року половина всіх працюючих Канади буде складатися з людей, народжених за морем. А мій син, монреальський адвокат, який займається саме імміграційними справами, каже, що робочих рук вже не вистачає, але вимоги до тих, хто хоче дiстатися сюди з робочою візою, досить високі, і це гальмує поповнення ринку праці. Через що, зокрема, й економіка зростає повільно.
Звичайно, всі знають про велику українську діаспору в степових західних провінціях, у Манітобі, Саскачевані й Альберті, але й у Монреалі вистачає нашого брата. Більшість емігрантів живуть у Кот-Сен-Люк (Côte Saint-Luc, Схил святого Луки) – одній із демократичних примх Монреаля. Територіально це район великого міста, оточений його районами, але адміністративно він не входить до Монреаля. Це анклав у складі мегаполісу. У 2002-2006 роках він тимчасово втратив цей статус, але мешканці повстали, провели референдум і переважною більшістю домоглися повернення самостійності!
Що ж за вільний такий народ мешкає у цьому анклаві? Чому він не дуже поспiшає розчинятися в загальній франкофоннiй масі? Тому що 40% населення в ньому – євреї, 13,4% – росіяни, 10,1% – поляки, 7,6% – марокканці, 6,3% – румуни, 4,2% – італійці. Далі йдуть угорці, філіппінці, а ось корінних канадців зовсім небагато. А оскільки більшість євреїв там – російськомовні, причому багато хто з них з України, то місто є якоюсь подобою нью-йоркського Брайтон-Біч, такою собі маленькою Літтл Одесою.
Сусідить він із прекрасним районом з характерною назвою Кот-де-Неж (Côte-des-Neiges – Сніговий Схил), який також уподобаний іммігрантами, в тому числі з країн колишнього СРСР. Є там і українці, хоча вони бiльше полюбляють інші райони й особливо передмістя, де біля будинків є трохи земельки… Тому Монреаль за кількістю українців (їх понад 14 тисяч) посідає поки лише десяте місце серед міст Канади.
Так, iммігранти першої хвилі були селянами, вони їхали за землею, щоб осісти і вести звичний спосіб життя. Тому найбільше українців мешкає у Вінніпегу, Едмонтоні, Ванкувері, Калгарі й Торонто. Проте в Монреалі, на Нотр-Дам-де-Неж, найбільшому кладовищі міста, між французькою й англійською його частинами притулився невеликий український цвинтар. Тяга до землі зберігалася і в тих, хто обрав це чудове мiсто, про що свідчить могила Євгена Оборонiва, на камені якої написано: «Довголiтнiй кореспондент «Канадiйського фармера»…
Втім, нині головний потік переселенців тече до великих міст сходу, Монреаля і Торонто. Зараз у країні більше мільйона чоловік, що мають українське коріння, і недарма уряд Трюдо-молодшого кілька разів з’являвся у парламентi у вишиванках!
До етнічних українців, які досягли успіху в Канаді, можна віднести Вільяма Гавриляка, якого тричі обирали мером Едмонтона; колишнього прем’єр-міністра Альберти Едварда Стельмаха; прем’єр-міністра провінції Саскачеван у 1991-2001 роках Роя Романова; колишнього мера Вінніпега Степана Жубана і багатьох інших. Найбільших успіхів досягли Роман Гнатишин, який у 1990-1995 роках обіймав посаду генерал-губернатора Канади, Христя Фріланд – міністр закордонних справ Канади і Пол Винник – з 2016 року командувач збройних сил Канади.
Якщо опинитеся в Оттаві, обов’язково відвідайте її військовий музей, один із найкращих у світі, і в експозиції, присвяченій Першій світовій війні, знайдіть фотопортрет й колодку нагород капрала Філіпа (Пилипа) Коновала, українця, нагородженого Хрестом Вікторії, вищою військовою нагородою Британської імперії. Цим орденом відзначається видатна особиста відвага в бою, і цих скромних бронзових хрестів (їх, до речі, відливають із металу трофейних російських гармат, захоплених у Севастополі під час Кримської війни) за півтора століття видано трохи більше півтори тисячі, що куди менше, ніж Золотих зірок Героя Радянського Союзу.
У серпнi 1917 року Філіпа було тяжко поранено, тоді, очолюючи атаку за атакою на висоту 70 на Західному фронті, він зумів знищити три німецьких кулемети! Король Георг V відгукнувся про українця як про «одного з найсміливіших і героїчніших у моїй армії». На жаль, Радянська влада зламала життя героя. Сім’ю, яку він через війну не встиг вивезти до Канади, було репресовано червоними…
Російський актор Олексій Серебряков недарма разом із родиною емігрував до Канади ще в 2012 році. Мотивував свій вчинок він так: «Я перевіз свою сім’ю до Канади. Хочу, щоб мої діти зростали і виховувалися в принципово іншій, хоча б побутово, ідеології. Хочу, щоб вони розуміли, що можуть цінуватися знання, працьовитість, що необов’язково штовхатися ліктями, грубіянити, бути агресивними і боятися людей. Вулична ідеологія цивілізованої країни – це доброзичливість і терпимість, те, чого так бракує в Росії. На жаль, у Росії, як би я їх не охороняв і не ізолював, від хамства й агресії не захистиш. Це в повітрі. Хам переміг».
Важко не погодитися з ним, але для нас у даному контексті важливі технічні деталі. «Я давно про це думав, але останньою краплею стали літні пожежі 2010 року, коли Центральну Росію огорнув жахливий смог. І справа навіть не в смогу, а в тому, що влада не оголосила про необхідність евакуювати хоча б дітей, оскільки суспензії, що наповнюють смог, незворотно відкладаються в легенях. Ось це абсолютно байдуже ставлення можновладців переповнило мою чашу терпіння», – пише Серебряков. 2010-й рік… Тобто на переселення до Канади у нього, вiдомого актора, пішло два роки…
Прагнуть осісти тут і знамениті хокеїсти, які думають про дітей і майбутнє. І не тільки вони – Канада приваблива.
Так, Монреаль складний для еміграції через мову. В Україні, Росії та інших країнах колишнього СРСР у школах як другу мову вивчають зазвичай англійську. Тому в Монреалі так багато румунів і молдован – їхні мови близькі до французької. Однак всякий шанс треба використовувати, і в цьому вам може допомогти мій син, адвокат Федір Кірпічов, фахівець саме з імміграційних справ. У нього за спиною UQAM, Université du Québec Montréal, один із найбільших і престижніших університетів Канади. Потім вісім років роботи в муніципальному суді Монреаля, установі, яка дає відмінну практику. Потім адвокатура.
Вважаю, деяким читачам стане в нагоді стаття з його сайту. Ні, це не швидкий відгук на події в Україні. Це один зі стандартних шляхів отримання посвідки на проживання в Канаді…
Юрій КІРПІЧОВ, США (спеціально для “Українського репортера”)
Статус біженця. Стаття Федора Кірпічова
Demande d’Asile, прохання про надання статусу біженця. У Канаді юридичну процедуру оформлення даного статусу добре і чітко регламентовано. Закон про імміграцію та захист біженців визнає два різних варіанти: статус біженця і статус людини, яка потребує захисту державою. Вони закріплені відповідно в статтях 96 і 97 Закону про імміграцію.
Статус біженця можна отримати, якщо в результаті подій, що відбулися, і в силу цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань людина:
а) перебуває за межами країни своєї громадянської належності й тому не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок зазначених побоювань;
б) не маючи певного громадянства і перебуваючи за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок даних побоювань.
Слід мати на увазі, що до статусу бiженства уряд Канади ставиться дуже серйозно. Було прийнято низку законодавчих заходів, залучено нових імміграційних суддiв і спрощено процес судового діловодства.
Які критерії біженства? В першу чергу це людина, яка обґрунтовано боїться стати жертвою через свою:
- расову приналежнiсть;
- релігію;
- національнiсть;
- політичнi переконання;
- приналежнiсть до соціальної групи.
Біженство – один із найскладніших, але в той же час і найшвидший спосіб емігрувати до Канади. Щоб мати можливість просити статусу біженця, слід фізично потрапити до Канади.
Це означає, що необхідно, наприклад, отримати візу туриста і прилетіти до Канади, де і заявити імміграційному офіцерові про свій намір отримати статус біженця. Я рекомендую своїм клієнтам після приїзду не поспішати і до того, як звернутися до імміграційних служб, зустрітися зі мною, перевірити всі документи, вашу історію й переконатися, що ви не забули згадати всі деталі. Краще, звичайно, почати робити це ще до приїзду в Канаду.
Через 6-9 місяців після звернення (все залежить від завантаженості імміграційних суддів) у нас відбудеться судове засідання, суть якого – переконати суд у достовірності вашої історії. Причому до розгляду справи суд підходить прискіпливо, намагатиметься зловити вас на протиріччях у показаннях, тому перед засіданням я проведу з вами його репетицію і виступлю в ролі комісара, проведу перехресне опитування й спробую усунути всі неясності та проблеми.
Під час судового засідання комісар опитує вас, а якщо заява спільна, від всієї родини, то і кожного члена сім’ї окремо, крім дітей. Дітей до 12 років до засідання не допускають, і якщо ви прибули з ними, то в такому випадку розгляд справи переноситься. Звичайно, це не допит, але комісари досить підготовлені, їх цікавить все, кожна дрібна деталь, ось чому адвокат має підготувати заявників заздалегідь, з’ясувати всі можливі неприємні запитання і передбачити всі складні моменти. В кінці засідання, коли у комісара немає більше питань, адвокат вимовляє заключну промову і пояснює судді, чому варто дати прохачеві статус біженця.
Суд може прийняти рішення відразу, а може надіслати рішення дещо пізніше, протягом кількох місяців. Увесь цей час, якщо ви приїхали з сім’єю, ваші діти можуть вчитися в місцевій школі безкоштовно, а ви і ваш чоловік (дружина) можете працювати.
Якщо ж з якихось причин вам відмовлять у статусі біженців, то таке рішення можна оскаржити.
Тут досить тонкощів судового оскарження, в які я поки не буду вдаватися, але у будь-якому випадку ваш термін перебування в Канаді може скласти від 2 до 3 років.
Весь цей час ви можете мешкати і законно працювати в Канаді, отримуючи зарплату. Звичайно, і це абсолютно необхідно відзначити, зараз такі правила, що ви повинні більш-менш стерпно володіти однiєю з двох державних мов Канади, англійською або французькою.
Зрозуміло, володіння двома мовами збільшує ваші шанси на працевлаштування і на успішну акомодацію в країні.
Що на вас чекає в кінці цього шляху? Статус постійного резидента Канади. Але в житті буває всяке, може спіткати і невдача, тож для тих, кому в підсумку відмовлять у всіх інстанціях, а буває і таке, квиток додому буде за рахунок Канади.
Однак на 10 років матимете і заборону в’їжджати до країни.
Вартість адвокатських послуг у процедурі оформлення статусу біженця становить, як правило, близько $3000.
Мої реквізити:
Me Fedor Kyrpichov – Quebec Bar Association 329123-5
300 – 10 Notre Dame East,
Montreal, Qc., Canada
H2Y1B7
514-887-5582
