Поїздка глави європейської дипломатії до Росії – це повністю неадекватна реакція”, – експосол Польщі в Україні Ян Пєкло
До Москви їде глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Захід дає зрозуміти, що серйозних і дуже болючих для російського диктаторського режиму санкцій очікувати не варто.
З 4 по 6 лютого Високий Представник ЄС відвідає РФ для обговорення з керівництвом Росії проблем у відносинах між Росією і ЄС, включаючи факт отруєння та арешту Олексія Навального. Цей візит здійснюється напередодні дискусії щодо відносин з Росією в форматі Європейської Ради, яка у березні розгляне стратегію відносин між ЄС і РФ в контексті останніх подій.
Експосол Польщі в Україні Ян Пєкло, коментуючи цей візит, зазначає: «Поїздка Жозепа Борреля до Росії звучить як повністю неадекватна реакція. Цей візит служитиме виключно легітимізації Путіна в Росії: „погляньте люди, до мене приїжджає такий поважний гість із Євросоюзу, а це означає, що я важливий і ви повинні рахуватися зі мною і не протестувати”», – повідомляє Польське радіо.
Головний редактор польського порталу biznesalert.pl Войцєх Якубік нагадує, що після введення санкцій за анексію Криму, зокрема, проти керманича російської газової компанії «Новатек» остання продовжує спокійно продавати скраплений газ Європі, а Крим надалі залишається під російською окупацією. Тому, на переконання експерта, потрібний удар у фундамент режиму, а справжнім ударом було би закриття «російської заправної станції», санкції проти Ґазпрому, Роснєфті, Росатому, зупинка проекту Nord Stream 2. Але у цій справі, на жаль, як переконує Якубік, бізнес постійно виграє. Експерт звертає теж увагу на велику кількість західних політиків, котрі перебувають на російській фінансовій голці:
«Таких людей напевно можна знайти у найбільш екстремістських партіях, як лівих, так і правих – у Національному фронті у Франції, Lega Nord в Італії, Альтернативна для Німеччини. Також у Польщі була партія Zmiana, яку, на щастя, делегалізували. Є також окремі політики у менш екстремістських партіях. Зазвичай це люди з минулим в організаціях, пов’язаних із Радянським Союзом, а також в комуністичних чи соціалістичних організаціях періоду холодної війни. Це люди, яких Росія підтримує різними дотаціями, підтримує їхні економічні інтереси. Росіяни втручаються теж економічно: беруть регіонального політика, дають йому багато грошей за економічну співпрацю і потім цей політик захищає Росію, відбуваються спортивні події за кошт Ґазпрому в Німеччині і потім ціла федеральна земля Макленбург-Передня Померанія захищає проект Nord Stream 2, створюючи спеціальну фундацію, яка повинна дозволити цьому проекту обійти санкції США, але це йому не вдасться. Росіяни купують звіти, доповіді, учених. Наприклад, опитування, що німецька громадськість підтримує Nord Stream 2, фінансувалося людьми, пов’язаними з Росією. Регулярно виходять звіти із представленням російського погляду. Все це м’яка сила Росії, що дуже ефективна і дозволяє створювати проросійські еліти на Заході, які захищають Росію, незважаючи на ціну».
“Український репортер” нагадує, шо міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Високий представник ЄС, віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель провели телефонну розмову та скоординували позиції напередодні візиту глави європейської дипломатії до Росії.
Жозеп Боррель запевнив Дмитра Кулебу, що до повного виконання зобов’язань РФ за Мінськими домовленостями політика ЄС щодо Росії не зміниться.
“Наша розмова надсилає чіткий сигнал, що політика України та ЄС щодо Росії скоординована, а Київ та Брюссель поділяють спільне бачення стратегічних підходів щодо РФ”, – сказав Дмитро Кулеба.
Як інформує МЗС України, сторони обговорили ситуацію в Росії та рішуче засудили насильство проти мирних протестувальників, жорстоке придушення російською владою демократичних протестів та системні порушення прав людини у Росії загалом.
Дмитро Кулеба порушив питання застосування проти РФ нового санкційного режиму ЄС у сфері прав людини, який, серед іншого, має розповсюджуватися і на винних у переслідуваннях громадян України в тимчасово окупованому Криму.
Малюнок Андрія Петренка.
