Корумпованим українцям не вдасться «приватно домовитися» із Судом ЄС
Часто запитують – чому маємо входити в ЄС, якщо Британія, наприклад, збирається з нього виходити (так званий «Брексіт»).
Відповідь досить проста. Перше – ще невідомо, в якому напрямку піде «Брексіт». А друге, й головне, полягає в тому, що Британія зі своєю системою влади, головне – судовою, ще може дозволити собі таку розкіш, хоча вийти з ЄС після 45 років інтеграції дуже непросто. А для нас потрапити під «парасольку» Суду ЄС та інших органів Євросоюзу нарешті означало б встановлення правової держави. Тільки це дозволить нам не перетворитися на «бананову республіку».
Має діяти справедливий (хоча б в цілому) закон.
Приклади, як Британія вирішує це у відносинах із «заморськими територіями», навів мені сер Робін Олд (на фото), лорд-суддя Англії та Уельсу у відставці, попечитель Фундації Європейського права лорда Слінна, який допомагає Україні реформувати правову систему. Мені пощастило багато працювати з цією цікавою людиною. Сьогодні Робін Олд, як член Таємної ради Королеви, опікується саме заморськими територіями.
Система відносин з колишньою метрополією дуже цікава: більшість територій – автономні (крім незаселених) і в цілому Корона не втручається у справи цих територій. Але коли вище керівництво проявляє свою невідповідність (і це збігається з думкою населення), надсилається комісія (часто це сер Робін), за рекомендацією якої королева може розпустити уряд та наділити генерал-губернатора надзвичайними повноваженнями (чи призначити нового). Так було, наприклад, з владою Теркс і Кайкос, де мали місце антиконституційні вчинки головного міністра та інших членів уряду, а також засудження на кількарічне ув’язнення попереднього головного міністра у Майамі за правопорушення з наркотичними речовинами.
Там королеві неодноразово доводилося втручатися, останній раз – на основі рекомендацій сера Робіна у серпні 2009-го у зв’язку з системною корупцією було розпущено уряд та парламент, тимчасово змінено конституцію та запроваджено губернаторське правління на три роки.
І ці території не відмовляються від такого контролю. Тут процвітає економіка. Ті ж, які відмовились, часто жалкують про це.
Більш того, навіть така розвинена країна, як Австралія, вже у період незалежності (з 1931 року) один раз, у 1975-му, все ж скористалася «допомогою Корони». Там якось дала про себе знати конституційна криза – верхню палату контролювали ліберали, нижню – лейбористи, ніхто не збирався відступати. Прем’єр-міністр Гоф Уітлем був від лейбористів, але у відставку (яка могла вирішити ситуацію) він не збирався. Формально його могла звільнити лише королева, точніше її генерал-губернатор, австралієць Кевін Радд . І він на це пішов, хоча розумів наслідки. Це рішення коштувало йому посади, але кризу таким чином подолали.
Щодо України. Вона вирішує судові спори з тією ж Росією в уповноважених судах країн ЄС, зокрема, англійських та шведських судах. А якщо ми зможемо «дотягнутися» до стандартів ЄС та спробуємо шукати справедливості в Суді ЄС – буде врешті-решт набагато краще буде і для бізнесу, і для громадян. Нечесеним і заплямованим із Судом ЄС «приватно домовитися» точно не вдасться.
Сергій ВАКАРІН
Фото із сайту www.dw.com
