Замовлення на тисячі гектарів. Як на Чернігівщині суд і слідство «освячують» «похід» за землею
Класик української драматургії Карпенко-Карий написав свою знамениту комедію «Сто тисяч» 1889 року. Зажерливий скупник земель Герасим Калитка марить: «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…».
130 років минуло з тих пір, як побачила світ ця п’єса. Але і сьогодні ми зустрічаємо таких собі «калиток», які живуть гонитвою за гектарами: «Ох, земелько, свята земелько,— божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку!..»
Згадали Калитку не випадково. На Чернігівщині діє агропідприємство «Дружба-Нова», головний офіс якого знаходиться у селищі Варва однойменного району. Це, як модно говорити нині, – аграрний кластер. Під рукою у цих аграріїв, себто в обробітку, – багато землі в різних районах області: 207 тисяч 495 гектарів. Але нам їхнє добро око не вабить. Нехай тішаться своїми статками, як публічно заявив нещодавно генеральний директор «Дружба-Нова» Ігор Макуха: «Мы все вместе… смотрим с достаточно большими надеждами в то, что наш труд, наши стремления реализуются в очень высоких доходах и соответственно в реинвестициях во все новые активы».
Тільки ось біда – не дає багатіям спокою сусідня земля в Ніжинському районі, на якій господарює агропідприємство «Флеш». За обсягами і масштабами діяльності його аж ніяк не можна порівняти з ТОВ «Дружба-Нова». У декількох селах (Вікторівка, Леонідівка і Степ) «Флеш» орендує пайові землі, сіє зернові культури. Усі права оренди земельних ділянок є чинними, вони зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не оскаржені, не скасовані відповідні записи.
Фінансові розрахунки з селянами дирекція проводить вчасно і сповна, дбаючи не тільки про високу культуру землеробства, але й про соціальну сферу місцевих громад, завжди йде назустріч тим чи іншим проханням трудівників про допомогу.
Утім і з державою також жодних непорозумінь не виникало, наприклад щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів. Скажімо, торік агропідприємство перевіряли податківці, висновок був один – усе гаразд.
Чорні хмари скупчилися над господарством нинішньої осені, коли раптом 25 вересня громадянка Ірина Река із села Вікторівка направила на ім’я першого заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області Вадима Нечая заяву про вчинення злочину. У перших рядках цього «посланія» заявниця просить «швидкого оперативного реагування та притягнення до кримінальної відповідальності» директора «Флеш» Наталії Григорівни Породько.
Уважно прочитавши цю «шедевральну» скаргу можна дійти висновку – перед нами щось схоже на зразок замовного пасквіля, який підготовлено, можливо, й не у сільській хаті. Наприклад, заявниця викладає на аркуші довідковий матеріал про об’єкт своєї атаки: «Основними видами діяльності вказаного товариства у різні часи було: вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, насінням і кормами…» Принагідно згадує Конституцію, Податковий кодекс. Словом, майже студентський реферат, який рясно «пересипано» термінологією з правоохоронних відомств. Так, читаємо, що керівник «Флеш» начебто «діяла за попередньою змовою з групою осіб». Хто ж вони? А невідомо. Щоб додати багнюки ще більше, «вкидається» звинувачення в несплаті нібито податків, підробці документів.
Знову ж, скаржниця не наводить жодних фактичних даних щодо незаконних дій. Не вказує дат, не зазначає перелік чи суть незаконних операцій. Зовсім не наводить перелік контрагентів агрогосподарства «Флеш» чи ознак, за якими таких ділових партнерів можна віднести до фіктивних. Не пише й про інші обставини, що можуть свідчити про ухилення від сплати податків.
І вже зовсім дивним є те, що громадянка Ірина Река не заявляє, якої ж конкретно шкоди завдає безпосередньо їй підприємство «Флеш». Зате просить «невідкладно прийняти та зареєструвати заяву про вчинення злочину», «розпочати досудове розслідування». А ще й нагадує про обов’язки слідчого, прокурора «відповідно до ст.. 214 КПК України».
Виникає припущення, що заяву складено та підписано різними особами, можливо і без відома самої скаржниці.
Отже, «бумагу» було пущено в хід. І вона лягає на робочий стіл працівників Головного Управління ДФС у Чернігівській області.
Зауважимо: скаргу датовано 25 вересня. Але вже наступного дня (яка висока оперативність, навіть незважаючи на завантаженість в роботі, на купу нагальних відомчих проблем і термінових завдань!) заступник начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Чернігівській області О. Невмовенко повідомив громадянці Ірині Реці: правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає.
За логікою, селянка Река мала б викинути скаргу до смітника, дійшовши висновку, що її пильне око цього разу помилилося. Але ж так не сталося. Навпаки, все тільки почалося.
Тому не хочеться думати про початок певної комбінації щодо «просування» заяви по інстанціях з метою надання статусу законності «атакувальним діям» щодо агрогосподарства «Флеш». Хіба ж не відомо, що у нашій державі рух подібних заяв відшліфовано до тонкощів?! Щоправда, іноді вже безпосередньо на місцях прості виконавці надмір стараються, як, наприклад, трапилося з розповсюдженням провокаційних листівок у селах (а ми про цей випадок ще згадаємо).
Отож на видноколі з’являється адвокат Анатолій Величко і спрямовує заяву селянки Ірини Реки до слідчого суді Новозаводського районного суду Чернігова Світлани Ченцової із відповідною скаргою.
І 15 жовтня суддя задовольняє скаргу, зобов’язавши посадових осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області внести відомості до ЄРДР на підставі заяви громадянки Ірини Реки про вчинення злочину.
Суддя Ченцова чомусь дійшла висновку, що у цій заяві наведено обставини, які можуть свідчити начебто про кримінальне правопорушення. Можливо, вона розглядала цю скаргу під якимсь особливим мікроскопом?
Наша редакція звернулася за коментарем до кількох юристів з великим досвідом роботи. На їхню думку, за відсутності будь-яких фактичних даних слідчий суддя Ченцова незаконно задовольнила вимогу громадянки Ірини Реки щодо зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину із вказівкою щодо конкретної правової кваліфікації.
Слідчий суддя, діючи в межах наданих КПК України повноважень, не може надавати вказівки конкретним особам щодо вчинення конкретних дій, оскільки порушується принципи верховенства права та дискреційних повноважень органу, який повинен прийняти певне рішення. Аналогічний висновок викладено в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 5 листопада 2019 року у справі № 991/1320/19.
Суддя зобов’язав податківців внести відомості до ЄРДР за статтею 366, частина 1 Кримінального Кодексу України. Йдеться про службове підроблення.
А вже 16 жовтня, тобто наступного дня, суддя Ченцова знову виносить ухвалу про виправлення описки в попередньому рішенні від 15 жовтня. Знаєте, в чому «описка»?
Суддя додає ще одну статтю, зобов’язуючи податківців зафіксувати її в ЄРДР. Цього разу – статтю 212, частина 2: «ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)».
Хіба ж не лукава комбінація? Вже гатять дуплетом. А розгадка така: якщо стаття 366 Кримінального кодексу не підслідна податківцям, то 212-та – вже їхня парафія.
Юристи агрогосподарства «Флеш» вважають: вочевидь, безпідставні звинувачення в ухиленні від сплати податків були зазначені зацікавленими особами виключно для штучного віднесення досудового розслідування до підслідності управління ДФС у Чернігівській області.
Отримавши фальшиву законність, слідчі ДФС та працівники інших підрозділів цілеспрямовано почали проводити систематичні і тривалі у часі виїзди за адресами власників земельних ділянок.
Напрошуєтсья думка, що команду «фас!» було легалізовано. Розпочався відлік тотального й цинічного морального пресингу, психологічного тиску. Що не кажи, а наші контролюючі служби, яких утримують платники податків, «навчилися» виконувати таку брудну роботу. Замість того, щоб стояти в обороні справжніх економічних інтересів держави, особи чиновницьких мундирах стали роз’їжджати містами й селами. Вони, бачте, шукали компромат на «великих і страшних злочинців», на яких вказала своїм перстом громадянка Река. Отож і навідувалися до селян у села Вікторівка, Леонідівка, Степ, які уклали договори оренди земельних з господарством «Флеш». Відшукали таких орендарів навіть у Чернігові та Києві. Ніби своєрідна «пошукова машина» працювала!
У людей відбирали пояснення, зразки підписів, підбурювали їх писати заяви щодо начебто незаконних дій дирекції «Флеш». Не важко уявити настрій людей, до яких приперлися грізні пані та пани з посвідченнями податківців. Тільки ось на кого працює ця державна машина тиску? Невже керівництво ДФС у Києві не бачить цього беззаконня?
Чому на Чернігівщині так криво розуміють законодавство? Кажемо так тому, що слідчі ДФС, як стверджують юристи, не проводили жодного розслідування щодо звинувачень працівників підприємства «Флеш» в ухиленні від сплати податків за частиною 2 статті 212 КК України. Наголосимо: жодного розслідування! Закон для них не є настільною книгою?
А тим часом пресинг триває. За відсутності будь-яких даних про ухилення від сплати податків та доведення взаємозв’язку можливого ухилення від сплати податків з орендними відносинами господарства «Флеш», слідчий ДФС А. Терещенко у листопаді звернувся до слідчого судді Світлани Ченцової (вже знайома нам з попередніх ухвал суддя) з необґрунтованим клопотанням.
Знаєте, що забаглося цьому чиновнику? Отримати тимчасовий доступ до документів господарства «Флеш», ще й надавши право вилучення оригіналів усіх договорів оренди, укладених цим підприємством.
Оце так «апетити»! Вимагає надати йому цілий віз документів. «Машина» тиску працює, кінцевої мети ще не досягнуто… Ще трішки нагнути, викрутити, дотиснути, нахилити? Й ось вона, довгоочікувана земелька? «…Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку!..» Пригадуєте монолог багатія Калитки?
Нам не відомо, читали чи ні п’єсу «Сто тисяч» суддя Ченцова і слідчий Терещенко, але судова ухвала від 14 листопада викликає більше аніж подив. Суддя Ченцова дозволяє слідчому тимчасовий доступ до документів господарства «Флеш» з правом вилучення оригіналів усіх договорів оренди.
Ви думаєте, представники підприємства «Флеш» мали змогу викласти в суді свої аргументи, довести незаконність клопотання слідчого? Ні. Їх навіть не вважали за потрібне викликати до суду. І суддя в ухвалі мотивувала, чому цього не було зроблено. Бо, виявляється, «слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів».
Про яку конкретно загрозу йдеться? Жодного факту не наведено, навіть натяку. Ось вам правосуддя по-чернігівськи! Криве правосуддя. Сліпе й глухе.
Аграріїв, які роками вирощують хліб, стабільно дбають про наповнення бюджетів району, області, кинуто під жорстоку і замовну «машину пресингу й тиску». Спробуй не розчаруватися в таких дикунських умовах ведення бізнесу, витримати, не зламатися, не злякатися! Це як у страшних джунглях, де тебе на кожному кроці підстерігає небезпека. Де біда ходить назирці. За таку країну ми боролися?
Правники висловлюють думку, що слідчий суддя Новозаводського районного суду Світлана Ченцова винесла завідомо неправосудне рішення, зобов’язавши посадових осіб Головного управління ДФС у Чернігівській області внести відомості до ЄРДР на підставі заяви громадянки Ірини Реки про вчинення злочину за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Що не кажи, а від багатьох судових рішень у державі очі на чоло лізуть. Безправ’я, на превеликий жаль, торжествує в країні, підігруючи тим, хто за допомогою кривого слідства й суду хоче збільшити свій капітал. В регіонах це дуже відчувається, а надто на Чернігівщині.
На думку юристів господарства, незаконні дії слідчого судді Новозаводського районного суду С. Ченцової фактично були прихованні суддею Чернігівського апеляційного суду В. Заболотним, який відмовив в оскарженні ухвали слідчого судді від 16 жовтня 2019 року суперечливою ухвалою від 21 листопада 2019-го.
Служитель Феміди Заболотний своїм рішенням, образно кажучи, вимурував такий собі неприступний мур – щоб не підступилися, не зламали ті, що шукають правди. Він дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду від 16 жовтня 2019 року про виправлення описки хоча і може бути оскаржена в апеляційному порядку, однак вона нерозривно пов`язана з ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду від 15 жовтня 2019 року, а тому окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Бачте, яка химородна комбінація. Як все сплетено і по лихому скручено.
А тепер про листівки, згадані нами раніше в тексті. 28 листопада у селах Вікторівка, Леонідівка і Степ розгулялася віхола листівок. Цю «білу заметіль» спричинили так звані автокаравани, які прибилися раптом до сільських вулиць. Ніби звідкілясь їх чорт києм нагнав. З автомобілів роздавали листівки.
Очевидці кажуть, що прибульці представлялися від імені ТОВ «Дружба-Нова». Читайте, мовляв, люди добрі… І морально гамселили селян чорною інформацією, цитуємо: «Прийшов час серйозно задуматися чи варто мати земельні відносини з ненадійним ФГ «Флеш» та його засновниками…», «службові особи «Флеш» звинувачуються у вчиненні злочину незаконного заволодіння земельними ділянками».
А щоб у людей, бува, не виникало зайвих запитань, додавали посилання на слідство та суд. Бо ж хіба можуть у нашій державі суд і слідство помилятися? Це ж – авторитетні інституції, кришталево чесні, закон для них понад усе. Овва, які банелюки плели зайди. А вже брехали… Ну як шовком шили.
Але це ще не головне, заради чого вистава грається. У тих листівках-пасквілях було «забито» ударну фразу. Цитуємо: «СТОВ «Дружба-Нова, як потужна та стабільна сільськогосподарська компанія, пропонує вам перезаключити договори оренди паю на наступних умовах…».
І як вам таке кіно, освячене «слідством і судом»?! Чи не про такі «нові активи» говорив директор «Дружба-Нова» Ігор Макуха?
Чужинці вже на порозі, обіцяють золоті гори. Не забули у своїх обіцянках «прописати» навіть кошти на поховання і до дня народження. Утім, нашкрябали у листівках ще одну головну пропозицію – в разі вільного продажу землі гарантують викупити в селян гектари «за максимальною ринковою ціною».
Он воно що. Вже готуються скуповувати пайові землі. Бо від такої кількості гектарів аж «диханіє спирає…»? Приміряються, сіють сумніви і зневіру, обіцяють ощасливити купою грошей. І все це, повторимо, освячено «слідством і судом».
Хіба ж не маємо справу з корупційною змовою за підтримки державних службовців високого рангу?! Ось тут якраз і повинні втрутитися Державне бюро розслідувань, НАБУ, Генеральна прокуратура України й оперативно показати, що закон і справедливість все ж торжествують. І заявити на повен голос, що винуватці наруги над законодавством будуть неодмінно покарані.
Микола ТРОХИМЧУК
