Забудувати заплави будинками – знищити річки, заявляють захисники природи Приірпіння
У Ворзелі говорили про національні ландшафти Приірпіння. Учасники науково-практичної конференції «Національні ландшафти України і культура природокористування» радилися, як ефективно запобігати знищенню ландшафтів Приірпіння.
нас звикли трактувати ландшафт як рельєф місцевості. У світі ж поняття ландшафтів трактують як культурні, історичні, змішані тощо.
Конференція організована Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Ірпінською міською організацією ГО «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури», Ворзельським музеєм історії та культури «Уваровський Дім».
Виступили екологи, археологи, географи, історики, музеєзнавці та юристи.
Так, зокрема, голова Незалежного інтелектуального центру,еколог Сергій Корецький представив концепцію «Десять заповідей щодо національних ландшафтів» і запропонував зробити проект на теренах Приірпіння пілотним. Голова Київської організації УТОПІК, відомий археолог Олег Сєров представив карту ландшафту Приірпіння за 1870 рік і вказав на ній місця поселень X століття.
Краєзнавець Олександр Соколенко наголосив, що ландшафт поняття комплексне – не тільки географічне, а й культурне, історичне. Ворзель у певних своїх аспектах може вважатися унікальним.
На початку 20-х років минулого століття академіки Стражеско та Маньковський досліджували лікувальний мікроклімат Ворзеля. Вони прийшли до висновку, що лікувальний мікроклімат створюють не тільки змішані ліси, але й якийсь особливий розподіл біомагнітних ліній ігрунтових вод. Неспроста тут у радянський період функціонувало 29 санаторіїв і дитячих таборів. Сьогодні залишилося 8.
І це не так мало як на теперішній час. «Цей мікроклімат як був тут, так і залишився», – вважає Олександр Соколенко.
Раніше Ворзель називали музичною Меккою України, завдячуючи Будинку творчості композиторів. Тут написані твори, що стали українською класикою: опери, симфонії, пісні. У Ворзелі жили або перебували близько 360 відомих особистостей.
Ці складові дають можливість трактувати Ворзель як культурно-природничий ландшафт.
Юрист Сергій Гапон порушив питання знищення заплав річок Ірпінь та Бучанка. Забудувати заплави будинками – знищити річки. Там ведуться підготовчі будівельні роботи, але якщо втрутитись, то ландшафти заплав з унікальними рослинами ще можна зберегти.
Це питання піднімалось неодноразово під час прес-конференцій, на засіданні національної екологічної ради. Сергій Гапон говорив про вирубування дерев у Приірпінні, про виклики, з якими зіткнулись активісти, захищаючи заповідні території «Криничка», «Мужеловський заповідник» ( 13,8 га) та «Ново-Оскольський горішник» (4,5 га).
«Криничка» – гідрологічний заказник площею 14, 7 га, занесений до каталогу України «Чисті джерела». Його площа складає 2 га.
Ці три заказники взаємопов’язані.
На конференції виступили київські та місцеві активісти.
Учасники конференції закликали жителів Ірпінського регіону до активної участі у громадській ідентифікації національних ландшафтів Приірпіння: фотографувати цікаві ділянки ландшафту, історичні пам’ятки, збирати старі фотографії місцевості, людей тощо. З тим, щоб на початку наступного року провести у Ворзелі конференцію, присвячену цим новим приірпінським ландшафтам.
Данута КОСТУРА
