В Україні навіть постити дорожче, аніж у Польщі
В останній тиждень великого посту Асоціація постачальників торговельних мереж вирішила проаналізувати, у скільки українцям обходиться пісне меню.
І виявилося, що у нас навіть постити дорожче, аніж, скажімо, у сусідній Польщі. І це при тому, що середня заробітна плата у Польщі в 5 разів вища за українську.
Асоціація уже більше року порівнює ціни на продукти в Україні та країнах Європи. І якщо на початку 2017 року всі соціальні продукти в нас були дешевшими, то з кожним місяцем картина змінювалась. Спочатку ми наздоганяли польські ціни, потім порівнялися, а цього року впевнено пішли у відрив. Наведемо рівень цін на овочі в Києві і Варшаві та порівняємо динаміку за березень.
В березні на київському оптовому Столичному ринку зросли в ціні буряк – на 57% або 4 грн., капуста броколі – на 50% або 20 грн., білокачанна капуста – на 33% або 2 грн., цвітна капуста – на 30% або 17 грн., морква – на 25% або 2 грн. Не змінилася ціна на ріпчасту цибулю, а картопля і томати подешевшали, відповідно на 14% або 0,7 грн. та 5% або 2 грн. Відтепер кілограм буряка коштує 11 грн., капусти білокачанної – 8 грн., картоплі – 4,3 грн., моркви – 10 грн., цибулі ріпчастої – 5 грн., капусти броколі – 60 грн., цвітної капусти – 72 грн., а томатів – 36 грн.
У нашого західного сусіда за березень на оптовому ринку “Броніше ” суттєво подорожчала тільки морква – на 46% або 3,6 грн. Незначно додали в ціні броколі та цвітна капуста, відповідно на 10% або 3,1 грн. і 2% або 1,2 грн. Не змінилася ціна на білокачанну капусту, картоплю і ріпчасту цибулю, а буряк із томатами подешевшали на 8%. На 2 квітня кілограм польського буряка коштує 5,7 грн., капусти білокачанної – 3,1 грн., картоплі – 3,9 грн., моркви – 11,4 грн., цибулі ріпчастої – 4,7 грн., капусти броколі – 34,3 грн., цвітної капусти – 45,7 грн., томатів – 34,3грн.
Якщо порівнювати ціни на овочі в двох країнах, то картина для українського споживача буде виглядати вкрай жахливо. Так, зокрема, капуста білокачанна в Україні дорожча в 2,5 рази, ніж у Польщі.
Буряк для українського споживача вище в ціні майже удвічі, ніж для поляка. Броколі і цвітна капусти на українському столичному ринку дорожче на 75% і 57% відповідно, картопля – на 10%, цибуля ріпчаста – на 6%, томати – на 5%. І тільки морква в Україні дешевша на 13%.
Ми вирішили порівняти вартість пісного борщу в Україні і Польщі. Узяли картоплі та буряка – по 500 гр, білокачанної капусти – 300 гр, моркви, цибулі і томату – по 200 гр, води питної – 3л, солі та перцю – за смаком. Український борщ у нашій країні обійшовся нам у 20,2 грн., тоді як у Польщі – у 15,6 грн. Таким чином борщ, приготовлений в Україні, коштуватиме на 30% дорожче, ніж у нашого сусіда. І це при тому, що середня заробітна плата у Польщі в 5 разів вища за українську.
Чому так відбувається? Причин багато. Та усі можна звести до однієї: владі байдуже, що відбувається з цінами та рівнем життя.
Держава взагалі не цікавиться внутрішньою торгівлею, сконцентрувавши всі невеликі сили на розвитку експорту. А Україна потребує створення Міністерства торгівлі, яке буде займатися, у тому числі, розвитком умов внутрішньої торгівлі. Крім того, держава повинна надавати дані виробникам щодо балансу виробництва та споживання всіх сільськогосподарських культур, як зернових, овочів, фруктів та інше. Відсутність такої базової, як для країн ЄС, США та Канади, інформації, призводить до хаосу пропозиції. Виробники або продають усе одразу в збиток, або всі тримають продукцію, що одразу призводить до підвищення вартості головних продуктів. Розподілення дотацій агросектору повинно відбуватися більш прозоро. Оскільки, з одного боку вони є, а з іншого – їх отримують переважно «окремі» компанії, тому що принципи розподілення, покладені в основу системи дотацій, є хибними.
В Україні один із найбільших податків на додану вартість в Європі на продукти, що з кожним роком усе більше буде позначатися на ціноутворенні. Середній європеєць купує продукти, в яких ПДВ складає 7%, у той час як ми купуємо продукти, у яких закладено 20% ПДВ.
У нашій країні недостатньо овочесховищ та сховищ для яблук, а це призводить до того, що ми починаємо з березня імпортувати навіть ті продукти, які виробляємо в достатній кількості – картоплю або яблука, бо власні на цей час вже не досить доброї якості, тому платоспроможні українці хочуть купити краще, переходячи на імпорт. Але за умов підняття внутрішньої ціни до рівня європейської ми побачимо поступове зростання кількості власних сховищ, оскільки вигідніше інвестувати в них, ніж викидати кошти вже на дорогу, навіть за європейськими мірками, продукцію. Але на це також необхідно направляти державні зусилля, компенсуючи ставки за кредитами на будівництво.
Оскільки все описане є зрозумілим, але малоймовірним для реалізації на рівні держави, то ми в подальшому будемо бачити негативні тенденції щодо ціноутворення практично на всі продукти.
Олексій ДОРОШЕНКО,
генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж
