У вас корона відклеїлася! Роздуми з приводу скандалу на «Коронації слова» (+відео)
На літературному конкурсі “Коронація слова” стався невеличкий, але примітний скандал — одного з лауреатів, політика Олександра Мороза, публічно і досить жорстко осадив засновник премії Юрій Логуш.
“Коронація слова” – це проект подружжя Юрія та Тетяни Логушів, а головним спонсором з самого початку була компанія “Крафт Фудз Україна”, до керівництва якої входив свого часу Юрій Омелянович. Отже, хто приймає ключові рішення — сумнівів нема.
Тому ситуація може здаватися трохи оперетковою, схожою на фарс — в номінації «Золоті письменники України» нагороду в цьому році отримує, серед інших, Олександр Мороз.
Це саме по собі може виглядати як дешеве загравання з “сильними світу цього”. Хоча цю відзнаку й вручають не стільки за талант, скільки за кількість надрукованих примірників, на сайті goldenwriters.com.ua все ж вказано, що “Відзнака «Золотий письменник України»… надається письменникам-романістам Міжнародним Благодійним Фондом «Мистецька Скарбниця» з метою: відзначити та вшанувати тих українських письменників, чиї романи здобули широке визнання читачів, про що свідчать тиражі їхніх творів, які сумарно перевищують 100 тисяч примірників, виданих у формі паперової книжки за період від 1991-го року до теперішнього часу”.
Звичайно, умови завжди можна змінити під потрібного лауреата, але навіть не-романіст Мороз навряд чи може похвалитися такими реальними тиражами і популярністю у читачів.
Ось що написав у Фейсбуку про Олександра Мороза письменник Андрій Кокотюха (подаємо фрагменти цього допису, лексика збережена): «…Хтось може процитувати його стіх? Ні. Натомість цитують з живих Ліну Костенко, Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Юрка Позаяка, поета Полежаку.
У Ліни Василівни чесно може назбиратися до 100 тисяч – випадок унікальний. У решти, при всій повазі, активності авторів та харизмі – ні.
Де продавалися чи продаються стіхі Мороза? …Ніде.
…Шкодую, що не вмію свистіти. Бо обсвистав би Мороза так, як Соловей-розбійник. Не вірте йому…»
Тим не менш, Мороза вирішили номінувати. Але під час вручення, коли політик завів традиційний популістський плач про те, як держава не дбає про культуру, навіть хазяїн Юрій Логуш не витримав — і нагадав колишньому голові Верховної Ради та екс-лідеру Соціалістичної партії України, що саме він і був владою: “Не обпльовуйте державу, бо вона така бідна через вас”.
Пригадав Логуш Морозу і проросійську політику Соцпартії, закликавши того покаятися.
“Гордість нашої української літератури”, як всього кілька секунд назад називали на сцені Олександра Олександровича, оторопів і став розказувати, як він перегукується з Тарасом Шевченком і що йому ні за що не соромно. І, очевидно, зовсім збитий з пантелику, настільки ошалів, що став читати вірш про євреїв і жидів.
Це вже був постріл у ногу — після такого ще можна їздити з промовами по віддалених селах, але для західних партнерів станеш недоторканим.
Втім, мова не про політичне загробне життя пана Мороза. Тема ця значно ширша і цікавіша. Невеличкий інцидент, хочеться сподіватися, є симптомом того, що до нас повертається пам’ять — те, чого завжди не вистачало українському суспільству і політиці. Коли чверть століття одні й ті самі обличчя розказують про тепер вже точно новий курс, звинувачуючи попередників у всіх гріхах — хоча самі й були тими попередниками, – то це виглядає як звичний абсурд.
Можливо, інцидент на “Коронації слова” – знак того, що механізм починає ламатися. Деякі люди, як виявилося, вже спроможні пам’ятати історію політиків, і нагадувати їм про “записані ходи”. А це для відчизняної “еліти” щось неймовірне, порушення правил, віковічних законів, удар в пах.
Те, що натовп готовий відмовитися від амнезії, свідчить і реакція спільноти. Найбільш типовий коментар у Фейсбуку: “Ох і невдало ж пропіарився пан Мороз! …Сиди, як миша під віником! Висунувся? Думав, люди забули ваші компартійні поцілунки взасос з Кремлем? Так тобі й треба!» (Марія Якусевич).
Дуже точно висловився на своїй сторінці Андрій Ніцой, який, до речі, отримав на Коронації премію за кращий анімаційний сценарій: «Значення цього «скандалу» виходить далеко за межі конкурсу та й взагалі літератури. Бо йшлося про політичну відповідальність правлячого класу…
Юрій Логуш вимагав від колишнього лідера комуністичної «групи 239» вибачення за свою минулу антиукраїнську позицію. Логуш вимагав визнання, що саме тодішня діяльність Олександра Мороза посприяла слабкості сучасної України і наблизила війну з «братньою» Олександру Морозу Росією. Зал, який не завжди уважно дослухається до сценічних промов на мить принишк, а згодом зірвався гучними оплесками. І кожна овація зали вбивала цвях за цвяхом у надії колишніх і теперішніх можновладців залишитися безкарними…
На жаль, погано розчув Морозові виправдання. Здається там було щось про любов до України, її мови, Тараса Шевченка. Я того не чув не лише через слабку озвучку. Я згадував дії Олександра Мороза в боротьбі з українською незалежністю, з нав’язування автономії Кримської області, з блокування державного статусу української мови і мавпування усього російського. Згадувалися його нещадні дискусії з В’ячеславом Чорноволом навколо здавалося б очевидних для суверенної держави речей, які нам, рухівцям доводилося буквально вигризати. А в цей час Мороз і «морозята» кепкували з нас, висміювали у своїх засобах масової інформації, лякали нами «східняків»…
Нехай тепер усі політики знають, що «розплата» неминуча. І вона буде публічною. Запам’ятайте це Лілія Гриневич, Ірина Подоляк, мураєво-чєрвонєнки… Не будьте як Мороз, а то соромно буде».
Хочеться сподіватися, що традиція пхати політиків носом у їх минуле стане популярною. Що перед тим, як піти на вручення якоїсь відзнаки, представник “еліти” тричі подумає — чи не відшмагають його там публічно.
А заходам на зразок всяких премій це тільки піде на користь. Ну коли б ще користувачі у захваті дивилися пафосну церемонію нагородження?
Максим СЕРЕДА
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=KEFvfIdBack
Відео: Громадське радіо
