У київській квартирі під час зливи обвалилася частина стелі. Мешканці залишилися без допомоги. Де ви, мер Кличко?

«Моя ціль – європейське місто, – сказав торік в розмові з кореспондентом «Української правди» Київський міський голова Віталій Кличко. І додав: «Маю можливість жити в будь-якій країні світу. Але хочу жити в Києві. Я знаю, що таке стандарти життя не по газетах, журналах – жив у Німеччині, на Заході. І моє завдання – зробити такі ж стандарти тут…»

Пане Кличко, за вашої каденції Київ, схоже, не має перспектив стати європейським містом. І знаєте чому? Бо вашим підлеглим абсолютно до ліхтаря незгоди та волання про допомогу простих людей. Бо ні ваші чиновники, ні ви самі ніколи не відчували – як це, мешкати у квартирі, а замість стелі – зоряне небо. (І якби ж небо та ясні зорі – це ще півбіди! Твої кімнати заливає дощем, бо упав шмат стелі. Потоп!). Ні ви, шановний пане мер, ні велика армія ваших управлінців ніколи не зрозумієте, що таке розпач і безсилля звичайних киян, які стукають в усі державні двері малих і великих кабінетів, в розпачі калатають в рейку, а у відповідь – тиша! Ані найменшого звуку. Ось де ваші «стандарти», Віталію Володимировичу!

Радимо вам узяти з собою голову Подільської районної держадміністрації Віктора Смирнова, а також куратора Подільського району, заступника голови КМДА Валентина Мондриївського і приїхати на вулицю Нижній Вал, 37/20. Нехай Смирнов з Мондриївським також побачать «стандарти життя» по-київськи.

На цій вулиці є давнішній чотириповерховий будинок, якому понад сто років. Мешканці квартири, яка розташована на останньому поверсі, вдарили на сполох: несподівано у кімнаті зі стелі почали падати шматки штукатурки, квартиру стало заливати водою (бо ж дощі).

Ось хронологія надзвичайної ситуації. Розповідає Анна, мешканка квартири:

«Минулого тижня комунальники (колишній жек) прибирали сміття на горищі нашого будинку. Адже там нещодавно (приблизно восени) перекривали дах. На нашому будинку висить величезна труба – її використовували для скидання сміття з даху. Минулої п’ятниці я на власні очі бачила, як вони скидали сміття.

Щоб дістатися до цієї труби з горища, комунальники, певно, зняли один чи два листи шиферу.

Увечері, 28 квітня ми відчули, що мешкаємо…  під дощем. Зі стелі почала литися вода. Вранці моя мама зателефонувала до аварійної служби Подільського району. Там їй відповіли, що «заявку прийнято», але оскільки «усі – на святах», то до початку робочих днів, тобто до 2-го травня ніхто нічого робити не буде».

Зупинимо на мить розповідь Анни, щоб нагадати обіцянку керівника району Віктора Смирнова, яку він дав громаді: «Можу впевнено сказати, що… у планах – реалізувати найсміливіші ідеї та найскладніші завдання для комфорту киян і гостей столиці. Сподіваюся, що спільними зусиллями та за підтримки міського голови Віталія Кличка та його заступника, куратора Подільського району Валентина Мондриївського усі поставлені цілі будуть реалізовані у 2019 році».

Пане Смирнов, а як ви плануєте реалізувати «найскладніші завдання для комфорту киян», якщо ваші районні служби не здатні впоратися з найпростішими викликами? Чого варті ваші обіцянки? Ви звикли лише до гучних оплесків? Відвикайте…

Бо ось – «стандарти» життя по-київськи. Анна продовжує хронологію подій:

«… Потім мама залишила заявку, зателефонувавши на «1551», де їй відповіли те саме. 29 квітня, в понеділок, десь опівдні знову став періщити дощ і зі стелі почало не просто капати, а текти (у мене є відео цього жахіття). Ми знову зателефонували до аварійної, на жаль, відповідь була схожою. Почули: це ж «не аварійна ситуація». До того ж, в аварійній бригаді немає покрівельника, а тому ніхто з робітників на дах не підніметься, навіть якщо повністю у квартирі впаде стеля.

Ми були в розпачі. Наш сусід поліз на горище і пояснив нам у чому проблема. На даху немає кількох листів шиферу. Що робити? Ми купили будівельну плівку і за допомогою сусіда спробували хоч якось залатати дах. Однак після нічної зливи (з 1-го на 2-ге травня) зі стелі ще більше потекло. Ми знову полізли на горище. Але в цей час у квартирі впав шмат стелі…

Ми зателефонували до аварійної служби Подільського району – нам потрібен порятунок! На превеликий жаль, нам відповіли: «Це – не аварійна ситуація, усі роботи будуть виконуватися лише у робочий час».

Пізніше зателефонували на лінію «1557» (теж якась екстренна служба). Але там відповіли: «Йдіть до комунальників та викликайте головного інженера. А ми нічим зарадити не можемо».

Тоді я зателефонувала до поліції, аби вона зафіксувала наш випадок. Інформацію записали, але ж це не зовсім їхня компетенція, як я почула. Мені порадили звернутися до комунального підприємства, викликавши інспектора, окільки наш випадок стався після ремонтних робіт та з їхньої недбалості. А ще звернутися до дільничного, якщо маємо намір пред’являти  претензії.

2 травня, увечері, я написала повідомлення на Фейсбук-сторінці мера Віталія Кличка. Поки що без відповіді…»

Знаєте, у чому різниця між простими киянами і керівним панством, яких обрала громада і які вірою і правдою повинні служити цій громаді? Якби у квартирі мера Кличка раптом після зливи впала стеля, то через скільки хвилин примчали б до його оселі біля Оперного театру усі аварійні, рятувальні служби? За лічені!

Якби квартири Віктора Смирнова чи Валентина Мондриївського почало заливати водою, чи відповідали б господарям цих осель на прохання про допомогу екстренні служби такою фразою: «Це ж не аварійна ситуація»? Не наважилися б!

Європейське місто, кажете?

Леонід БОРИСЕНКО

На фото: Нижній Вал, 37/20. «Це не аварійна ситуація»?

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *