Суди ще більше стали залежними
Андрій ІЛЛЄНКО, народний депутат
– З приводу Антикорупційного суду, то перспективи, на жаль, туманні. Бо можна проаналізувати завершення VII сесії Верховної Ради України, це питання не набрало достатньої кількості голосів, і його не було включено до порядку денного. Причому, не тільки президентський, а ще чотири альтернативні закони там були, і за весь цей пакет не набралося достатньо голосів депутатів.
Тут є кілька аспектів. По-перше, тут є питання у зв’язку із президентським варіантом, бо важко повірити у щирі добровільні наміри, що суд прийматиме рішення проти корупціонерів і буде повністю незалежним і не контролюватиметься з боку президента.
Скоріше за все, буде спроба залишити певні “гачки”, щоб все-таки контролювати цей суд.
І по-друге, питання треба ставити трохи ширше. Антикорупційний суд – це важливо і потрібно, але треба розуміти, що у нас катастрофічна ситуація з усією судовою системою.
Те, що сьогодні називають судовою реформою, – абсолютно чиста бутафорія. Вона ніяк не змінилася, ця судова система.
Вбивць Небесної Сотні відпускають із в’язниць, справи корупціонерів свідомо саботують і розвалюють, тобто простим українцям годі шукати справедливості у судах, і це всі бачать.
Суди і люди, які судять, не змінилися. Відповідно, необхідно провести повну люстрацію суддів (на чому наполягала “Свобода” ще у 2014 році). А зараз суди ще більше стали залежними від виконавчої влади, хіба це можна вважати реформою?
