Хрещення Господнє — одне з головних двунадесятих свят православної церкви, що завершує різдвяні святки та має глибокий сакральний сенс для українського народу. Це свято відоме також під назвою Богоявлення і відзначає момент, коли Ісус Христос прийняв Хрещення в річці Йордан від Іоанна Хрестителя.
Під час хрещення Спасителя світ уперше сприйняв повноту Пресвятої Трійці: Бог-Отець промовив з небес, Син Божий хрестився у водах Йордану, а Святий Дух явився у вигляді голуба. Цей день символізує не лише духовне оновлення, а й очищення водою, що стало головною традицією свята.
2026 року українці святкуватимуть його за новоюліанським календарем.
Раніше Православна Церква України користувалася старим — юліанським — календарем, згідно з яким Хрещення Господнє (Водохреща або Богоявлення) святкували 19 січня.
2023 року ПЦУ ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар, який вважається більш точним і сучасним:
досконаліший за юліанський;
точніший за григоріанський, ближчий до реальних астрономічних подій.
Через цю зміну всі неперехідні свята, включно з Хрещенням Господнім, змістилися на 13 днів раніше. Саме тому Водохреща 2026 року припадає на 6 січня.
Водохреща (Хрещення Господнє, Богоявлення) — це не просто церковне свято, а духовне оновлення та єднання з історичною та культурною спадщиною українського народу. Пірнаючи в ополонку, освячуючи воду та виконуючи обряди предків, кожен українець шанує явлення Святої Трійці, очищення душі та тілесне оздоровлення.
Свято Водохреща пронизане багатими традиціями:
Водосвяття — освячення води у церкві та природних водоймах, надаючи їй цілющих властивостей;
Купання в Йордані — занурення у крижану воду, що символізує очищення від гріхів та оновлення тіла й духу;
Водохресний вечір — пісна вечеря напередодні свята з традиційними стравами: кутею, узваром, пісним борщем;
Народні звичаї — прибирання домівок, щедрування, випускання голубів під час освячення води; хрести з воску символізують Святу Трійцю та оберігають родину.
Особливе місце в традиціях займає підготовка ополонки у формі хреста, освячення води священиком та символічні ритуали, що збереглися з дохристиянських часів.
Незважаючи на піст і духовний зміст свята, українці готують різноманітні пісні страви, що мають символічне значення:
Голодна кутя — без масла та вершків;
Узвар — компот із сухофруктів;
Пісний борщ — можна додати в’ялені фрукти;
Риба, вареники, голубці та пироги — з різними пісними начинками;
Печиво «Хрести» — обрядовий смаколик, що символізує добробут.
Нехай це світле свято принесе у наше життя мир, любов та благодать. Нехай свята вода змиє всі печалі, дарує чистоту душ та оновлення сердець.
Нехай цей день буде сповнений радістю, спокоєм та світлими надіями!
