Сьогодні – Благовіщення Пресвятої Богородиці. В це велике і світле свято навіть пташка гнізда не в’є
Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне й найбільших і найсвітліших свят православного люду.
Благовіщення – одне з трьох найшанованіших православних свят – наряду з Великоднем і Різдвом. Дата його святкування – незмінна щороку: 7 квітня. Як незмінні і слова наших пращурів, які звучали так: “Дав Господь – дочекалися Благовіщення!”. Це означало, що багато чого довелося пережити за цей рік, чи й не лише рік: морози, обмеження та інше. Але прийшло Благовіщення, а з ним – і весна, тому будуть городи, буде врожай і буде тепло. Життя починало набирати яскравих барв попри все.
Одним із символів Благовіщення є білі голуби на блакитному небі, які уособлюють благу звістку, що нам зараз особливо актуально. Загалом Благовіщення, яке входить до дванадцяти найбільших церковних свят, для нас, українців, багато в чому особливе. Це третя зустріч весни, після Стрітення і Сорока Мучеників, остаточна перемога весни над зимою, початок нового землеробського року.
Свято відзначається ще із IV століття і присвячене події, про яку розповідається в Євангелії апостолом Лукою. Архангел Гавриїл сповістив Діві Марії про майбутнє народження нею Ісуса Христа – Сина Божого і Спасителя світу. Слова архангела були першою благою вістю не лише для Діви Марії, а й для всього людства після його гріхопадіння, тобто від часів Адама та Єви.
Церква навчає, що Пресвята Марія не просто дізналася, що у неї буде дитя, а й дала на це згоду, і саме в момент промовляння нею слів: “Я раба Господня, хай буде мені за словом Твоїм” і відбулося диво непорочного зачаття.
На Благовіщення тим, хто поститься, дозволяється їсти рибу. Люди несли цього дня до храму насіння, щоб освятити його для майбутнього садіння, бо вважалося, що на Благовіщення Бог землю благословляє.
В Україні споконвіку на Благовіщення збиралися сільські громади на віча, під час яких вирішували, хто й коли оброблятиме ниви вдовам і сиротам. А ще існував звичай: першу весняну оранку починали у тих родинах, де не було господаря. Виконували цю нагальну працю за допомогою толоки, тобто колективно і без оплати.А ще цього дня існував звичай випускати з кліток на волю пташок.
На Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є. Чого не бажано робити в свято
Як і на всі великі свята, на Благовіщення не бажано займатися важкою роботою на полі, у дворі і хатньою працею, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано.
Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток.
Не треба обрізати дерева і працювати на землі.
Не можна стригтися, робити зачіски тощо: “птах гнізда не в’є, дівка косу не в’є”. Волосся – символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо.
Не можна одягати новий одяг, щоб швидко не зносився.
Не сваритися і не лихословити. важалося, що стосунки цього дня спроектуються на весь рік.
Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.
