Вчені дослідили, що у боротьбі з коронавірусом велику роль відіграють кишкові бактерії
Мікробіом кишківника може грати важливу роль у боротьбі організму з коронавірусною інфекцією та запобіганню важкому перебігу СOVID-19.
У кожної людини в кишківнику є унікальний асортимент бактерій, які відіграють різноманітну роль, зокрема в модуляції імунної відповіді, йдеться у публікації в журналі British Medical Journal.
Дослідження Китайського університету Гонконгу показали, що люди, які перехворіли на COVID-19, мали “значно змінений” склад мікробіому.
Окремі дослідження з Південної Кореї показали, що у людей з погано функціонуючим кишківником частіше розвивається важкий перебіг COVID-19, оскільки відсутність здорових мікробів полегшує зараження клітин шлунково-кишкового тракту коронавірусом.
Команда з Гонконгу дослідила кров, кал та картки про хворобу 100 пацієнтів лікарні з COVID-19 у період з лютого по травень 2020 року.
27 з цих пацієнтів також надали зразки через 30 днів після проходження інфекції.
Під час дослідження також було зібрано зразки від 78 людей без COVID-19, які брали участь у дослідженнях мікробіомів до пандемії.
Дослідники роблять висновок, що мікробіом кишківника може брати участь у “тяжкості перебігу COVID-19, можливо, через модуляцію імунної відповіді господаря”.
Автори виявили, що у пацієнтів із COVID-19 знизився рівень кількох кишкових бактерій, які, як відомо, змінюють імунну відповідь людини.
Зміни бактеріального складу тривали щонайменше місяць після одужання.
“У світлі повідомлень про те, що у підгрупи пацієнтів, які одужали від COVID-19 спостерігаються стійкі симптоми, такі як втома, задишка та болі в суглобах, приблизно через 80 днів після перших симптомів, ми стверджуємо, що дисбіотичний мікробіом кишківника може мати зв’язок з імунними проблемами зі здоров’ям після COVID-19′, – пишуть автори у своїй роботі.
Зразки крові виявили, що цей мікробний дисбаланс також пов’язаний з більш високим рівнем цитокінів, малих молекул, які є природною частиною імунної відповіді, але можуть спричинити пошкодження, якщо їх не регулювати належним чином.
Є таке поняття як цитокіновий шторм, який виникає на 7-10 добу у пацієнтів з пневмонією і коронавірусом – це критична доба, коли відбувається значне ослаблення імунної системи.
Це може призвести до гострого респіраторного дистрес-синдрому (ARDS), що може призвести до летального стану.
Якщо стан пацієнта погіршується до цього процесу важко втрутитися, тому нині запобігання цитокіновому шторму є основним напрямком досліджень лікування коронавірусу.
