“Боюся, що третього разу я вже не витримаю”. Як люди повторно хворіють на коронавірус
В Україні щодня зростає кількість хворих на СOVID-19. Серед них є й ті, хто вже хворів кількома місяцями раніше. За інформацією Центру громадського здоров’я, станом на березень таких людей було понад 1 300.
38-річна харків’янка Ольга вперше захворіла на коронавірус наприкінці грудня минулого року. Тоді хвороба протікала легко: температура 37,4, втома, кашель і нежить. Смак і нюх не зникали. Щоправда, були порушення сну, зміни настрою, підвищувався тиск, – повідомляє Громадське.
«Майже як застуда, але з позитивним ПЛР-тестом», — каже Ольга.
Після 20 днів хвороби Ольга здала ІФА-тест. Він показав, що вірусу в крові немає, але й антитіла не сформувалися.
«Мені ще казали, що от якби я в реанімації полежала, тоді б антитіла точно були», — пригадує вона.
У березні жінка захворіла знову. Спершу подумала, що застудилася. Хоча цього разу температура підвищилася до 38,5.
«Така висока температура для мене нехарактерна. Серце вискакувало з грудей. А хрипи були такі, що здавалося, неначе в мені закипає чайник», — розповідає Ольга.
Вона здала аналізи та зробила рентген. У його висновку йшлося про те, що в жінки двостороння вірусна пневмонія, яку спричинив ковід.
«Якщо порівнювати, то мені здається, що першого разу я не хворіла. А другого разу: паніка, знесилення, запалення легенів», — пригадує вона.
Цього разу супутні хвороби, які має жінка, дали про себе знати — у неї постійно підвищувався тиск, який вона не могла збити, був гіпертонічний криз, проблеми з серцем.
«Чи стояло питання, щоб покласти мене в лікарню? По-перше, не було місць. По-друге, сатурація не падала нижче за 96%. А це не є показанням до госпіталізації», — пояснює жінка.
Нині Ольга фактично одужала. Та досі має пити таблетки від серця. У висновку лікаря йдеться, що вона має постковідний синдром.
Про можливість захворіти втретє Ольга говорить із острахом: «Я прокидаюся зранку — і вже втомлена. А вночі ніби й не втомлена, а спати не можу. Якщо буде ще й третій раз, не знаю, як я це витримаю».
Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська також перехворіла на ковід двічі: у листопаді та ще раз — через два місяці.
У її випадку повторна хвороба теж була важчою: з температурою, слабкістю, порушеннями шлунково-кишкового тракту, пізніше — з вірусним кон’юнктивітом.
«Другого разу в мене було високе вірусне навантаження. Захворіла маленька донька, і я була з нею в тісному контакті. Доза вірусу була величезна, тому, думаю, жодні антитіла мене б не вберегли» — розповідає Дарина.
Під час зустрічі з вірусом організм активує механізми захисту. Це може бути клітинний імунітет. Він забезпечується значним збільшенням кількості спеціальних клітин в організмі, які можуть упізнавати й знищувати чужорідний агент — наприклад, вірус.
Після перенесеної хвороби частина цих спеціальних клітин залишається в організмі, формуючи імунну пам’ять. Саме вона дає змогу в разі повторного контакту з вірусом перехворіти легше та швидше, а її тривалість може становити від кількох місяців до декількох років.
Окрім клітинного, може з’явитися гуморальний імунітет — це і є антитіла до вірусу, який втручається в організм.
Протягом першого тижня після виникнення симптомів виробляються антитіла класу IgА. Пізніше утворюються антитіла класу IgМ. А далі напрацьовуються імуноглобуліни класу IgG, які можуть зберігатися в організмі від 2 до 4 місяців, і їхня кількість залежить від того, як важко людина перехворіла. Саме цей тип антитіл захищає від повторного інфікування.
Лікар-інфекціоніст Федір Лапій розповідає, що поки науковці не мають відповіді на те, яким має бути захисний рівень антитіл проти COVID-19, аби людина не захворіла повторно: «Я знаю, яким має бути захисний рівень антитіл щодо дифтерії та правця, але не щодо COVID-19».
Сімейна лікарка Дмитрієвська зазначає, що необов’язково людина з повторним зараженням має переносити хворобу важче. Передбачити, як поведеться коронавірус, складно. За весь час пандемії до неї зверталися до десяти таких пацієнтів, і в кожного перебіг був інакший.
«Будь-яка інфекція, будь-яка хвороба на тлі того, що була інтоксикація, виснажені сили організму, може даватися взнаки набагато більше. Але як буде в кожному конкретному випадку — питання до масштабних досліджень», — пояснює Дарина.
Ще впродовж двох місяців після хвороби лікарка відновлювалася. Почувалася слабкою, мала апатію, тахікардію, працювати було важко. Хоча першого разу після самоізоляції вона одразу вийшла на роботу.
«Одна річ, коли в тебе здоровий організм, який протягом тривалого часу не хворів і вперше інфікувався ковідом. А інша ситуація — коли зима, стреси й до того ж ще й повторне інфікування», — підсумовує вона.
За результатами дослідження данських науковців, опублікованого в медичному журналі The Lancet, люди, старші зі 65 років, майже вдвічі більше схильні до повторного інфікування в порівнянні з молоддю.
Науковці визначали рівень захисту від повторного інфікування коронавірусом через 6-7 місяців після першого випадку хвороби.
Результати дослідження показали, що в дітей та дорослих до 65 років імунітет зберігається у 80,5%-78,8%. Водночас люди старшого віку (65+) мають 47% захисту.
Дослідники зазначають, що найкращий спосіб захистити себе від інфікування — вакцинація.
Федір Лапій пояснює, що Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) не рекомендує визначати рівень антитіл ні до, ні після вакцинації. По-перше, тому що тест-системи для визначення антитіл не стандартизовані. По-друге, під час клінічних досліджень вакцин Pfizer і AstraZeneca у людей, які вже мали антитіла після хвороби, не було специфічних побічних реакцій. Це означає, що вакцинація тих, хто вже перехворів, так само безпечна, як і тих, хто не хворів.
«Ті, хто мають антитіла, утворені в організмі після хвороби, однаково повторно хворіють. Але ми точно знаємо, що вакцини працюють — після 12–14 днів рівень захворюваності серед вакцинованих практично не зростає. Якщо і є випадки захворювань, то вони не важкі. А серед невакцинованих кількість захворілих збільшується», — пояснює Лапій.
За його словами, людина, яка перехворіла на коронавірус, і в якої закінчився період ізоляції та заразності, може відразу йти вакцинуватися. Щоправда, в НТГЕІ радять відкласти вакцинацію на шість місяців. Упродовж цього часу повторні випадки захворювання трапляються рідко. Тому насамперед вакцинуватимуть тих, хто ще не хворів на COVID-19.
Дарина Дмитрієвська також нагадує, що головна мета вакцинації — попередження важких перебігів хвороби та смертей. І вакцина, яку затвердив ВООЗ, захищає від госпіталізації, реанімації, апаратів штучної вентиляції легень.
Читайте також:
