Руслан Кошулинський: “Прибуток від чорного сортування сміття сягає близько 20 тисяч доларів щодоби” (+ відео)
«Чорний» бізнес – основна з мотивацій, чому галузь тривалий час була в тіні і проблема зі львівським сміттям не вирішувалась.
Чи впорається Львів з побутовим сміттям? Очевидно, що так. Нещодавно у місті побував глава уряду Володимир Гройсман. Прийнято рішення передати Львову земельну ділянку для облаштування нового полігону.
Для встановлення відповідності земельної ділянки нормативним вимогам до облаштування полігону та будівництва об’єктів поводження з твердими побутовими відходами міський голова Львова утворив науково-експертну групу. Її очолив академік, Герой України Ігор Юхновський. Працюватимуть фахівці два тижні, після чого дадуть висновки щодо можливості розташування нового полігону на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка» у Яворівському районі, інформує міська рада.
Нагадаємо, що очільник Львова Андрій Садовий раніше звинувачував центральну владу в перешкоджанні вирішення проблеми з утилізацією львівського сміття.
Він стверджував, що влада, вдаючись до політичного шантажу, перешкоджала вивезенню львівського сміття до інших регіонів країни, а на рівні Мінрегіонбуду було заблоковано кошти від Європейського інвестиційного банку в розмірі 70 мільйонів доларів на будівництво сміттєпереробного заводу і рекультивацію грибовицького сміттєзвалища. В уряді всі звинувачення відкидали.
Сьогодні у Львові «сміттєва тема» усе ще є актуальною, люди обговорюють дії міської влади на цьому напрямку.
Про підґрунтя львівської проблеми зі сміттям «Українському репортерові» розповів колишній заступник голови Верховної Ради України, депутат Львівської обласної ради Руслан Кошулинський:
– В законі «Про місцеве самоврядування» говориться, що опікування сміттям – виключна прерогатива місцевої виконавчої гілки влади. Всі міські ради намагаються вирішити питання зі сміттям самотужки. Садовий не має бути виключенням.
Від нього вимагалося лише одне – взяти ділянку і укласти угоду з полігоном щодо зберігання твердих відходів, або взяти в оренду і самому обслуговувати полігон. Так робить більшість міських голів в Україні. Перекладати господарську діяльність, яка є в повноваженнях міського голови, на політичну площину не можна.
Тепер розглянемо питання фінансування вирішення проблеми зі сміттям. Перший аспект – в 2016 році влада Львова витратила 120 мільйонів гривень дотації перевізникам, які вивозять сміття. Окрім того, кожен мешканець Львова сплачує квартплату, де закладені гроші і на «сміття».
До прикладу, мешканці двокімнатної квартири у Львові платять до 20 гривень в місяць за вивезення сміття, окрім тих 120 мільйонів. На 2017 рік заплановано 97 мільйонів гривень на створення так званих сортувальних і пресувальних станцій. Плюс ще 250 мільйонів дотацій перевізникам за вивезення сміття. Орієнтовна вартість сміттєпереробного заводу – 300 мільйонів. Чому Львів ще не збудував завод? Як це назвати? Звісно, політичними амбіціями і торгами Садового.
Другий аспект – Садовий має в бюджеті розвитку міста понад 1,5 мільярда гривень. За такі гроші можна самому, без інвесторів, побудувати завод. До речі, про інвесторів. Близько 50 інвесторів офіційно пропонували свої послуги щодо побудови заводу. Я особисто приводив людей зі шведської фірми, які пропонували почати дегазацію грибовицького сміттєзвалища і були інвестиції. Їм відписали листом і показали на двері. Чому відмовляли? Можу лише спрогнозувати.
Львів’яни, як дуже дисципліновані і чемні мешканці міста, сортують сміття. У нас стоять боксики, щоб люди викидали використані пластикові пляшки, папір, вживаний одяг, як матерію кладуть окремо. В інтернеті ви знайдете, що вартість, наприклад, кілограму використаних пластикових пляшок коштує шість гривень.
Вартує певних грошей і метал, папір… Але сортуючи сміття, львів’яни не отримують жодних прибутків до міської скарбнички, які б дали змогу зменшити тариф на квартплату. Натомість, за оцінками журналістів, які перевіряли діяльність грибовицького сміттєзвалища, приблизний дохід від «чорного» сортування сміття сягає близько 20 тисяч доларів щодоби. З огляду на той об’єм сміття, який продукує Львів, і який ніколи не обліковується, не важко здогадатись, скільки отримують люди, які це все «кришують».
Але повертаючись до потенційних інвесторів. Одна німецька фірма пропонувала вже після грибовицької трагедії дуже вигідні умови інвестування в будівництво сміттєпереробного заводу, об’єктивно кращі аніж умови Європейського інвестиційного банку. Львівська влада розписала інвестору морфологію сміття – 70 відсотків органіки. Це означає, що виконавці Садового надали інвесторові, який готовий був на гарних умовах будувати завод, уже відсортоване сміття.
Сміття для міста – стратегічний ресурс. Його можна використати, як джерело енергії, з нього можна заробляти гроші, виготовляти електро-теплову енергію. І кошти надходили б до скарбнички міста. Але «чорний» бізнес – основна з мотивацій, чому галузь тривалий час була в тіні і проблема зі львівським сміттям не вирішувалась».
“Український репортер” пропросив Анадрія Садового прокоментувати виступ пана Кошулинського. Із задоволенням опублікуємо точку зору львівського мера.
Тим часом 27 січня на своїй сторінці у Фейсбуці Андрій Садовий розмістив відеозвернення до мешканців міста про оперативну ситуацію з вивезенням твердо-побутових відходів та рішення щодо ділянки під новий сміттєпереробний комплекс.
Олена ПОНОМАРЕНКО
