Республіка Калита на Київщині
Децентралізація по-калитянськи: провали, «розлучення» чи формування громади?
Ще у 2015 році в селищі Калита Броварського району відбулися вибори керівника об’єднаної територіальної громади.
Як живеться сьогодні громаді, до складу якої увійшли також села Бервиця, Мокрець, Заворичі, Семиполки й Опанасів? Побувавши у селищі Калита, кореспонденти «Українського репортера» побачили тут і переваги, і проблеми. Голова об’єднаної громади Олексій Христинченко хвалиться заасфальтованою вулицею, відремонтованою спортзалою в селі Семиполки й утепленим садочком у Калиті. А в цей час у його кабінеті приймає громадян прокурор Броварського району, якого викликали представники ініціативної групи депутатів з метою перевірки порушень у роботі голови громади.
Пристрасті в громаді вирують. Одні мешканці Калити із захопленням розповідають про позитивні зміни у селищі за рік існування обєднання, другі ж, натомість, вишукують недоліки, «пресують» місцевого стоматолога, який очолює селищну амбулаторію, мовляв, лікар не відпрацьовує свої робочі години… Конфлікт стає все гострішим.
Ініціативна група депутатів дорікає Олексію Христинченку в нібито лобіюванні інтересів своїх найближчих друзів. Усіх турбують відсутність педіатра і підстанції швидкої допомоги в селищі, занедбані «готельки» без центрального опалення, вкрай погане транспортне сполучення з Києвом і райцентром…
А сусідні Семиполки, величезне село уздовж траси Київ – Санкт-Петрбург, вимагає відокремлення від Калити. Люди кажуть, що їх примусово «одружили» з віддаленим від траси селищем, яке не має власного виробництва, й переживають, що всі їхні прибутки ділитимуться ще й на збанкрутілу Калиту та «бідних, затюканих родичів» – невеличкі села.
Що там відбувається насправді, намагалися з’ясувати кореспонденти «Українського репортера», пересідаючи з попутки на попутку. Щоб дістатися до Калити…
Матеріал про життя-буття об’єднаної територіальної громади невдовзі буде розміщено на сайті «Українського репортера».
Наталя ПЛОХОТНЮК
Фото Ігоря ІВАРОВСЬКОГО
