Парламентарі прийняли новий закон про середню освіту
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №0901 “Про повну загальну середню освіту” у другому читанні.
“За” проголосувало 327 народних обранців.
Народна депутатка під партії “Голос” Інна Совсун під час засідання ВР сказала, що у цьому законі є важливі зміни, але він “не вирішує ніяких проблем в освіті”, – повідомляє Українська правда.
Міністерство освіти і науки пояснює зміни для учнів, вчителів, батьків та освітніх управлінців.
Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.
Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання.
Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи.
Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України “Про освіту” та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Закон передбачає:
чіткі повноваження учнівського самоврядування;
право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.
Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах.
Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України.
Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.
Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.
За словами міністерки Ганни Новосад, цьогоріч МОН планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів.
Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру.
В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її успішного проходження.
Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу.
Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.
Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:
формування структури закладу та штатного розпису;
встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.
