Закон “Про освіту”: деградація чи рух уперед?
Запроваджується 12-річна повна середня освіта. Обов’язкові предмети скоротять з 22 до 9. Вводиться поняття автономії школи. Це лише деякі новації.
Проаналізуймо основні положення Закону «Про освіту».
Передбачається встановлення окладу вчителів на рівні трьох мінімальних заробітних плат, що нині складає 9600 грн. Але не одразу, а за кілька років. За словами міністра Лілії Гриневич, для встановлення мінімальної оплати у розмірі 9600 грн необхідно відшукати 12 млрд грн, тому вчительські зарплати будуть рости поступово.
До того ж на підвищення можуть розраховувати не всі. Розробляється методика, згідно з якою рівень зарплати буде залежати від якості викладання. Очевидно, що це відкриє широкі можливості для маніпуляцій.
Механізми оплати праці ще будуть виписувати під час підготовки закону про загальну середню освіту. Поки що зарплату планують підвищити на 25%. Разом з іншими видатками «на реформу» це потребуватиме трьох мільярдів гривень тільки у 2018 році, але коштів поки що немає.
Яка буде остаточна вартість освітньої реформи у цілому, також точно невідомо.
Основні особливості
Запроваджується 12-річна повна середня освіта. Вже із 2018 року діти, які прийдуть у перші класи, будуть учитися 12 років. Ця норма сприймається дуже неоднозначно. Численні вчителі, що мають багаторічний досвід роботи у школі, знизують плечима, вважаючи це дурницею. Виникає обґрунтована підозра, що це робиться задля того, аби діти якомога довше перебували на утриманні батьків, оскільки у країні панує безробіття.
У міністерстві освіти пояснюють, що для нових методик викладання нинішніх 11 років недостатньо. Утім, програма радянської школи була у рази насиченішою і складнішою, але тоді вистачало 10 років.
Середню освіту розділять на три етапи: початкова школа (4 роки), базова середня освіта (5 років у гімназії) та профільна середня школа (3 роки у ліцеї).
Виникає протиріччя. Якщо тривалість навчання у школі збільшується на 1 рік, то на бакалавра у вузах необхідно буде вчитися на рік менше – не чотири, а три роки.
Перші зміни почнуться вже з 1 вересня 2018 року. Уроки у 1 класі триватимуть 35 хвилин, у решті – 45. У класах не може бути більше 30 учнів, а в сільських школах – не менше 5, в іншому разі навчання відбуватиметься в індивідуальній формі.
Скасовується фінансування профтехосвіти із державного бюджету. ПТУ повністю перейдуть на баланс місцевих громад і будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. Це призведе до фактичного знищення профтехосвіти, особливо у депресивних регіонах.
Ще однією сумнівною, навіть скандальною нормою є запровадження у школах інтегрованих уроків, тобто об’єднання учбових предметів у один.
У міністерстві запевняють, що такі уроки формуватимуть цілісну картину світу та підвищуватимуть пізнавальну зацікавленість учнів.
Обов’язкові предмети скоротять з 22 до 9, оскільки замість фізики, хімії, біології, географії та астрономії будуть створені інтеграційні курси «природа і людина», «людина і світ». Мови та літератури зіллються у предмет «словесність», а алгебра і геометрія будуть об’єднані у загальний курс математики.
На мою думку, це є профанацією освіти. До того ж виникає багато організаційно-технічних питань. Наприклад, немає вчителів для викладання таких, досі нікому невідомих, універсальних предметів. «Реформатори» обіцяють масове перенавчання. Скільки для цього знадобиться часу і грошей – невідомо. Але очевидно, що скорочення більше ніж удвічі кількості предметів потягне за собою різке скорочення кількості вчителів, і у цьому вбачається чи не найголовніший сенс «реформи».
Проти такої реформи виступило багато депутатів, зокрема такі різні й неоднозначні Вадим Рабинович та Наталя Королевська.
«Це не реформа, а знищення системи освіти», – заявила Королевська.
Запроваджується поняття автономії школи. Директора будуть вибирати за конкурсом на шість років, але він не зможе обіймати цю посаду в одній школі більше ніж два терміни. Незрозуміло, навіщо це… Директор школи – це не президент, а депутати у Раді сидять по 20 з гаком років.
Аби позбутися корупції, кожний навчальний заклад буде оприлюднювати надходження усіх коштів, а також напрямки витрат. У міністерстві твердять, що так батьки зможуть побачити реальну картину того, скільки коштів надає школі держава, а також зможуть контролювати свої благочинні внески.
Закон фактично легалізував репетиторство для шкільних вчителів. Документ дозволяє вчителям та будь-кому, хто зареєструється фізичною особою-підприємцем, провадити викладацьку діяльність.
Для підвищення рівня кваліфікації та, відповідно, заробітної плати вчителі зможуть проходити незалежну зовнішню сертифікацію. Якщо результат буде позитивним, зарплату збільшать на 20%.
«Спочатку вдягає «Адідас», а потім Вітчизну продасть!»
В законі є норма щодо адміністративного переслідування педагогів, які будуть з неповагою ставитися до українських символів та самої держави.
Один з авторів документа, депутат Олександр Співаковський, заявив, що норма начебто стосується того, що «педагогічні працівники, які паплюжать Україну, її атрибути, гімн тощо, не можуть працювати у системі освіти».
Натомість депутат Рабинович поставив питання: на підставі яких критеріїв будуть визначати ступінь поваги до герба та гімну з боку того чи іншого педагога? Адже відсутність чітких правових формулювань призведе до волюнтаристського використання цієї норми для переслідування неугодних.
Критика профспілок
Суворо та справедливо піддав критиці новоявлений закон голова Вільної профспілки освіти та науки Володимир Фундовний.
«Гриневич перетворила реформу на піар. Реформа є сирою, вона потребує доопрацювання. Є багато питань до сертифікації педагогів, досі ніхто не бачив необхідних вимог. Або ті ж опорні школи (у сільській місцевості за малої кількості дітей. – Авт.) – у МОН розповідають, що це добре, а насправді дитину треба буде розбудити у 4–6 ранку щодня, аби відвезти в інше село. Про яке навчання може йти мова, якщо дитина буде постійно не висипатися. У МОН думають не про дітей, а про свій піар», – вважає профспілковий лідер.
«Поправки, які ми просили внести, враховані не були. Наприклад, ми просили, аби у перелік були внесені найменування хвороб дітей, яким можна відвідувати школу. Раніше із затримкою розвитку можна було відвідувати навчальний заклад. Діти поступово навчалися усім предметам і вже у 16–17 років нічим не відрізнялися від своїх однолітків. Спеціалізовані школи нічим не відрізнялися від звичайних загальноосвітніх, крім того, там дітей годували та приділяли їм більше часу. Сьогодні діти із затримкою розвитку сидять у звичайних класах, і вчителі не можуть приділити їм необхідної уваги», – зазначив Володимир Фундовний.
Жіночі організації проти шкільної реформи
Розкритикували реформу освіти учасниці Національної платформи «Жінки за мир».
«Як педагог зі стажем, можу заявити, що це не реформа, а кроки на знищення системи освіти», – вважає співголова організації із Сумської області Тамара Іщенко.
За її словами, жіноче об’єднання звернулося до Порошенка з вимогою ветувати реформу освіти, оскільки «країні потрібна реформа, мета якої не заощадження бюджетних коштів, а створення належних умов для отримання якісної освіти українськими дітьми».
Утім, закон підписано. Наслідки такої «реформи» можуть бути дуже негативними.
Олександр КАРПЕЦЬ
Фото Кирила ХМІЛЬОВА
