Нова українська школа “з’їла” майже два мільярди гривень. Відчутного результату немає
Реалізація проекту ж, на який виділено вже понад 2,2 мільярда гривень із держбюджету, обмежена численними управлінськими прорахунками та суттєвими ризиками неефективного впровадження.
Про це свідчать результати аудиту Рахункової палати ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти.
Концепція сучасної школи передбачає впровадження нового освітнього простору. Зокрема, мають бути створені простори для навчально-пізнавальної діяльності; гри; художньо-творчої діяльності; відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами тощо. Кожна дитина має навчатися за одномісними столами та стільцями.
Натомість це залишається поки що мрією. Нинішні державні будівельні норми не передбачають створення таких осередків та можливостей трансформування меблів не передбачено.
Крім того, Міністерство охорони здоров’я не переглянуло вкрай застарілі санітарні правила і норми влаштування, утримання шкіл та норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей. А Мінекономрозвитку не актуалізовано ДСТУ ГОСТ для меблів, які мають закуповуватися для шкіл. Чиновники все ще залишаються байдужими до цих ганальних справ.
Аудитори Рахункової палати перевірили ситуацію в 127 школах 9 регіонів. Впродовж 2018 року – 9 місяців 2019 року відкрито асигнувань на 2 млрд 279 млн грн. Використано 80% – 1,83 млн грн, 17% (391 млн грн) – станом на 1 жовтня цього року невикористані та знаходилися на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, а 57 млн грн – на кінець 2018 року повернено до державного бюджету.
З використаних коштів по 36% пішло на закупівлю сучасних меблів та дидактичних матеріалів, 18% – комп’ютерного обладнання та відповідного мультимедійного контенту, 10% – підготовку тренерів-педагогів, супервізорів, проведення супервізії та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Найстаріша школа в Україні, яка функціонує до цього часу, збудована в 1732 році, найновіша – 2019 рік. На початок 2018/2019 навчальних років потребували поточного ремонту понад 20% кімнат перших класів. На запити аудиторів навіть облдержадміністрації офіційно підтверджують, що як мінімум третину ремонтів класів оплачують батьки. Існує і проблема з переповненістю класів.
На початок 2018/2019 років показник сягнув 13% від загальної кількості перших класів. В них навчаються понад 30 першокласників. По Києву цей показник становить 30%, а по Дніпропетровщині – 36%.
Площа половини приміщень перших класів менше допустимого – 60 м², або менше ніж 2 м² на одного учня. Через брак площі вищевказані простори створюються в кращому випадку в коридорах. Тому субвенція використовується переважно для покращення матеріально-технічної бази шкіл, а не на впровадження нового освітнього середовища, що викривляє ціль та зміст проекту.
Аудитори виявили, що більшість закуплених для початкових класів шкільних меблів та дидактичних матеріалів – неякісні. Більше того, в окремих випадках виникли сумніви щодо їх безпечності.
За цей час для дітей перших класів не створені рівні умови щодо забезпечення їх сучасними меблями, комп’ютерною технікою, мультимедійним контентом.
На цю тему:
