“Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень”! Сьогодні – Вербна неділя

Вербна неділя — неділя, яка припадає за 7 днів до Великодня. Великий Тиждень, який ще називається Страсним, розпочинається Вербною неділею. Вербну неділю цьогоріч в Україні відзначають 12 квітня. Це свято ще називають День входу Ісуса Христа в Єрусалим. У цей день віряни освячують вербові гілочки, а потім вітають своїх рідних, легенько б’ючи їх освяченою вербою.

Під час цього примовляють: “Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень”.

В цей день згадується, як Спаситель в’їжджав до Єрусалиму на віслюку, а люди устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Свято ще називають Пальмовою неділею.

В Україні не ростуть пальми, тому традиційно святять гілочки, які розпускаються одними з перших, – вербові. Звідси й назва – Вербна неділя (в деяких регіонах України – Шуткова неділя, Бечкова неділя. Саме так там називають вербу).

Вірять, що освячена верба має магічні властивості. Її вішають на покутті, щоб оберегти дім від блискавок. А із листочків цієї верби роблять настоянку. Вважають, що вона лікує головні болі, шлунок, загоює рани, знімає жар та зцілює домашніх тварин.

Саме Вербна неділя, як свято, вважається одним з найстаріших. Про нього можна знайти згадки ще в 3 столітті. Тоді свято мало іншу назву – Квітна неділя. Але з часом, коли воно почало перетинатися вже з народними традиціями, то назву отримало на честь того, що приблизно в цей час починали розпускатися гілки верби. Так ми і отримали Вербну неділю.

Традиції свята
Звичайно, в цей день проводиться богослужіння. Але в Вербну неділю воно особливе – люди повинні були взяти з собою гілочки верби. Це робиться в честь того, що Ісус увійшов у Єрусалим. І кожен, хто прийшов до церкви в цей день, повинен простояти до кінця богослужіння із запаленою свічкою.

А, мабуть, найголовніша традиція цього свята також пов’язана саме з вербними гілочками. Люди обов’язково намагалися їх освятити в церкві. Зазвичай священики роблять це вже в кінці самого богослужіння, після того, як буде прочитано Євангеліє.

Після того, як вербові гілочки освятяться, за традицією треба торкнутися ними одне одного промовляючи: Не я б’ю, верба б’є. Від нині за тиждень – Великдень. Така давня традиція нагадує, що Воскресіння Христове наближається.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *