Місце на цвинтарі замість пенсії
В Україні підготували пенсійну реформу. Якою вона буде? В попередньому матеріалі на цю тему “Хоч працюй, хоч не працюй – пенсії не побачиш!” ми розповіли про деякі важливі аспекти нововведень.
Сьогодні — продовження розмови.
У мене складається враження, що пенсійна реформа також є маніпуляцією з метою фактичного збільшення пенсійного віку, тобто скорочення числа пенсіонерів.
Сьогодні чоловіки мають право виходити на пенсію за віком у 60 років, жінки – у 58. При цьому пенсійний вік жінок з 2011 року зростає на півроку щороку, і з 2021-го жінки також будуть виходити на пенсію у 60 років.
Нині для виходу на пенсію у вказаний вік треба мати трудовий стаж не менше 15 років. Згідно з реформою, вже з 2018-го мінімальний стаж різко підвищиться до 25 років. Потім, починаючи з 2019-го, розмір мінімального стажу щорічно буде збільшуватися на один рік. Відтак, починаючи з 2028-го для виходу на пенсію у 60 треба буде мати мінімум 35 років страхового стажу.
Кабмін має намір ввести такий собі «гнучкий коридор пенсійного віку», тобто прив’язати вік виходу на пенсію до трудового стажу.
Той, у кого стаж складатиме від 25 до 35 років, зможе вийти на пенсію лише у 63. Якщо страховий стаж усього від 15 до 25 років, то на пенсію можна буде вийти у 65. У разі, якщо стажу в 65 років назбирається менше 15 років, громадянин зможе претендувати лише на отримання державної соцдопомоги, розмір якої залежатиме від сукупного доходу сім’ї. До того ж механізм нарахування та виплати такої допомоги у документі чітко не обумовлюється, все віддається на розсуд Кабміну, котрий у ручному режимі буде встановлювати розмір такої допомоги.
Дістати стаж легальної роботи у розмірі навіть 25 років у часи безробіття та тінізації економіки надто складно, а для 35 років – майже неможливо!
Встановлюючи такі страхові стажі, держава мусила би зі свого боку провадити сильну політику зайнятості, різко збільшуючи кількість легальних і високооплачуваних робочих місць. Але державна політика в Україні у сфері зайнятості взагалі відсутня як така.
До того ж багатьох може очікувати колізія з підрахунком стажу. Місяць страхового стажу враховується, якщо за цей час було сплачено внесок у Пенсійний фонд (ПФ) не менший, ніж внесок від мінімальної зарплати. Але внески сплачує роботодавець, а не працівник. Найманий працівник може взагалі не знати, чи сплачуються за нього внески у ПФ, а якщо сплачуються, то які суми.
Отож уряд у проекті реформи пропонує «купити» страховий стаж, якого не вистачає, сплативши внески у ПФ. При цьому вважає, що це має бути не більше 5 років, а МВФ наполягає на тому, щоби обмежитися двома роками.
До того ж далеко не у всіх знайдуться кошти. Нині єдиний соціальній внесок складає 22% зарплати. Якщо виходити з нинішньої мінімалки у 3200 гривень, то мінімальний внесок складатиме 704 гривні на місяць. Таким чином «покупка» одного року стажу обійдеться у 8500 гривень. Але ж надалі мінімалка буде підвищуватися, відповідно зросте і мінімальний внесок. Відсоток внеску також можуть підвищити.
ЗАМІСТЬ РЕЗЮМЕ
Враховуючи невпинне загострення соціально-економічної ситуації в країні, підвищення мінімального стажу та інші аспекти, така «реформа» призведе до зменшення кількості тих, хто отримує пенсію, оскільки зупиняється виробництво, закриваються підприємства, згортаються торгівля, будівництво, скорочується кількість платників податків та робочих місць. До того ж саме працівники передпенсійного віку частіше за інших потрапляють під скорочення. Величезна кількість громадян або не набере необхідного стажу, особливо 35 років, або просто не доживе до пенсії, оскільки середня тривалість життя в Україні складає 68 років.
Зрозуміло, що у ВР буде ще друге читання, під час якого, можливо, внесуть певні корективи. Та навряд чи вони надто змінять сенс та зміст реформи.
На мою думку, вся ця реформа є лише маніпуляцією стажем, пенсійним віком та коефіцієнтами за відсутності найголовнішого – суттєвого збільшення кількості легальних та високооплачуваних робочих місць.
Олександр КАРПЕЦЬ
Фото Кирила ХМІЛЬОВА
