Мертві бджоли і папірець. Чому через відсутність законодавчих норм гинуть пасіки

На сайті Верховної Ради з’явилася петиція, появу якої спричинила біда бджолярів в багатьох регіонах. Останньою краплею стала масова загибель бджіл в Харківській області.

Як зазначається в петиції, «по всій країні масово гинуть бджоли з причини обробки полів інсектицидами. Разом з бджолами гинуть дикі комахи-запилювачі. Це – екологічний тероризм! Недоотримання врожаю селянами спричинить тяжкі наслідки на аграрно-орієнтовану економіку України».

Ось як описує тільки один випадок пасічник Юрий Павленко у Фейсбуку: «Вчера вызывал полицию на свою пасеку для фиксации факта травли пчел. За период с 7-11 июня в Золочевском и Богодуховском районах Харьковской области произошла массовая травля пчел по предварительным данным ядохимикатами, которыми обработали поле гороха. Пострадали пчеловоды сел: Писаревка, Малыжино, Рясне, Велика Рогозянка, Цапивка, Сковородиновка и друхих в радиусе 7-8 км от обработанного агрофирмой поля. Падеж пчелы до 80-90%!

Местными жителями на складе ядохимикатов агрофирмы им. Г.С. Сковороды обнаружены безхозно брошенными канистры с остатками инсектицида 2-й группы опасности. На этикетке четко обозначно предостережение и опасность применения данного препарата вблизи водоемов и пасек.

Важно понимать, что вместе с пчелами погибли и другие опылители садов, огородов, с/х культур, а это означает недобор крестьянами и фермерами урожая овощей, ягод, подсолнечника, гречихи. Нанесен серьезнейший удар по экономике региона, по экологической безопасности, по социальной стабильности. Многие жители этих сел практически полностью потеряли средства к существованию, так как пчелы и огород было единственным, что кормило их семьи!

Не исключено, что вред от применения данного инсектицида может перейти на продукты питания, в частности на горох, который обрабатывали, и также на всю дальнейшую производимую на его основе продукцию».

Неприємна ситуація може здаватися окремим випадком, але це не так. Отруєння бджіл – системна проблема для України.

Автори петиції вимагають заборонити ввезення, виготовлення, продаж і застосування інсектицидів на основі компоненту «Імідаклоприд» і взагалі тих, що можуть зашкодити бджолам і навколишньому середовищу.

Це емоційна реакція. Насправді проблема значно глибша і так просто не вирішується. Причин бджолярської кризи декілька. Це, перш за все, відсутність належного контролю за використанням засобів захисту рослин.

Законом України «Про бджільництво» та п. 7.1.2 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» передбачено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності.

Однак, законодавством не визначено порядок здійснення таких повідомлень!

Абсолютно відсутня і відповідальність агровиробників за несвоєчасне повідомлення або не  інформування.

Законом також не визначено обов’язок місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування проводити оповіщення власників пасік (хоча реєструвати пасіки бджолярі зобов’язані!).

Друга проблема – відсутність належного контролю держави за обігом засобів захисту рослин, які призводять до загибелі бджіл.

Законом «Про захист рослин» визначено, що виробництво, зберігання, транспортування та реалізація є ліцензійною діяльністю. Однак відповідно до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» даний вид господарської діяльності не підлягає ліцензуванню!

І сьогодні не затверджено регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин, що не дозволяє належним чином контролювати і їх використання.

Тому в результаті діяльності аграріїв, що використовують інсектициди, пестициди та гербіциди, щороку виникають ситуації, коли бджолярі несуть страшні збитки, банкрутують, їх пасіки гинуть.

А недосконалість законодавства не дає процесуальних підстав залучати до судового розгляду органи місцевого самоврядування.

Як зазначає доповідь Офісу ефективного регулювання (BRDO) про ринок меду, в Україні відсутнє належне законодавство, що захищало б інтереси виробників меду та вирішувало б процедурні аспекти підтвердження обставин отруєнь для судів.

Єдиним нормативно-правовим актом, що регулює дане питання, є «Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» від 2001 року, яка у випадках отруєння бджіл відсилає до іншої, ще радянської інструкції 1989 року!

Звісно, норми застарілої інструкції давно не відповідають законодавству України.

Тому експерти пропонують негайно створити нову інструкцію з профілактики отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Пропонується, щоб пасічник, який реєструє свої вулики в органах місцевого самоврядування, одночасно отримував актуально інформацію щодо всіх агровиробників, які знаходяться в радіусі 10 км від місця реєстрації пасіки. А сільська рада повинна повідомляти всіх таких агровиробників про нову пасіку, і контролювати належне інформування сторін як про кочівлю пасіки, так і про наміри виробників використовувати агрохімію.

Крім того, необхідно затвердити правила з формування комісії з отруєння – куди повинні входити староста села або голова об’єднаної територіальної громади, представники територіального управління Держпродспоживслужби (ветеринарія та фітосанітарія), власник земельної ділянки та її постійний користувач. Необхідна також участь правоохоронних органів та незалежних свідків.

Потрібно розуміти, що в Україні тримають бджіл понад 400 тисяч осіб – і для багатьох це інструмент виживання, невеличкого, але бізнесу. З іншого боку, Україна посідає 2-3 місце у світі (залежно від року) за експортом меду, поступаючись лише Аргентині та КНР. Ігнорувати потреби галузі і такої кількості людей – злочинно.

Микола СЕРДЮК