У Туреччині знайшли унікальну печатку, якій три тисячі років

На руїнах фортеці Зерзеван на південному сході Туреччини вчені виявили печатку знатного воєначальника ассирійської епохи.

Історія фортеці Зерзеван сама по собі примітна — колись вона служила військовим форпостом римлянам, пізніше стала притулком послідовників мітраїзму. Цей культ індоіранського походження був дуже популярний у прикордонних провінціях, де стояли римські легіони. Мітру вважали богом, що приносить перемогу, недарма безліч святилищ-мітреумів розташовувалися поблизу римських таборів, – повідомляє lenta.ua.

Храми на честь Мітри зазвичай будувалися нижче рівня землі, і Зерзеван — не виняток.

Під час розкопок фортеці вчені виявили підземний храм, водовід і 54 накопичувальних колодязі, а також потаємні ходи і притулок. Поруч із підземним святилищем на глибині чотири метри була знайдена і печатка ассирійської епохи. «На печатці з хлориту вирізані зображення божества, птиці, свята вода, яка живить дерево життя, — говорить д-р Айтач Джошкун. — Печатка мала священний характер, з нею знайдені також бронзові артефакти, що належали зазвичай вищим чинам ассирійської армії. Мабуть, цією печаткою один із воєначальників скріплював свої важливі донесення».

Як фортеця Зерзеван пережила багато епох, захищаючи стратегічно важливий форпост на стародавньому торговому шляху між Амідою (сучасний Діярбакир) і Дара, першими жителями якого були ассирійці (сьогодні це місто Мардін). Тут проходили великі битви візантійсько-сасанідських воєн, що тривали з кінця III до початку VII століття.

У пору розквіту Зерзеван міг похвалитися численними житловими будинками, палацом, адміністративними будівлями, військовим арсеналом і язичницьким святилищем, яке пізніше змінила християнська каплиця.

Історія фортеці перервалася з мусульманським завоюванням, але наприкінці XIX століття на її руїнах знову з’явилося невелике поселення. Археологічні розкопки тривають тут шостий рік, і кожен сезон приносять археологам нові сюрпризи, на цей раз — у вигляді стародавньої печатки.

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *