Гренландія й Антарктика тануть у шість разів швидше, ніж у 1990-х роках
Великі льодовикові щити Гренландії і Антарктика втрачають масу в шість разів швидше, ніж в 1990-х роках через глобальне потепління, пише BBC з посиланням на авторів проєкту Ice Sheet Mass Balance.
З 1992 до 2017 року Гренландія і Антарктида втратили 6,4 трильйона тонн льоду. Це призвело до зростання середнього рівня океану у світі на 17,8 міліметра.
«Сьогодні танення льодового покриву на третину призводить до зростання рівня Світового океану, тоді як у 1990-х ця частка складала десь 5%. Це має важливі наслідки для майбутнього, берегових підтоплень і розмивання ґрунтів», — розповів Ендрю Шепард, професор Лідського університету, що у Великій Британії.
Дослідник є співкерівником проекту під назвою «Імбі» і займаються цими дослідженнями майже 30 років.
В оцінці, проведеній групою в 2014 році, її середні вимірювання (RCP4.5) показали, що глобальні рівні моря можуть піднятися на 53 см до 2100 року. Але зважаючи на більш песимістичний прогноз, до кінця століття вода може піднятися ще на 17 см.
«Якщо так станеться, то до 2100 року 400 мільйонів людей піддадуться ризику щорічного затоплення прибережних районів», – сказав професор Шепард.
Гренландія і Антарктида реагують на зміну клімату трохи по-різному.
Втрати південного полярного крижаного покрову відбуваються через танення більш теплої води океану. Північний полярний крижаний покров відчуває подібну “атаку”, але ще потерпає від більш високих температур повітря.
Сумарний показник втрат льоду в 1990-х роках становив близько 81 мільярда тонн в рік. До 2010 року він виріс до 475 мільярдів тонн на рік.
Професор Шеферд попереджає, що для подальших досліджень потрібно замінити спеціалізовані полярні супутники на більш сучасні і досконалі, такі як супутник CryoSat-2 Європейського космічного агентства і платформи IceSat-2 американського космічного агентства.
Вони дозволять якісніше досліджувати крижані щити, оскільки літають по орбітах, дуже близьких до північного та південного полюсів.
