«Дайте моєму народові кебети, щоб у своїй господі відчути себе господарем!». Зі Словом до Великого Шевченка (+відео)
Шанобливо згадуємо нашого Пророка і генія – Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні – 206 років з дня його народження.
«Український репортер» пропонує послухати виступ письменника Євгена Дударя «До Батька. І сповідь, і молитва».
Це – публічне звернення сучасного митця до Великого Кобзаря, до Батька: надзвичайно загострене, проникливе, зачіпає кожну клітинку душі і серця свідомих українців, фокусує на одвічних больових очках нашого народу. Сповідь не тільки бринить болем і тривогою за долю рідної землі, вона ще і як набат, калатає в рейку, спонукає до безкомпромісних дій.
Бо що з нами сьогодні відбувається? Хіба не бачимо, як розперезалися «раби, що звикли скнидіти у прокиснявілому імперському хліві, облизуватися, коли їм плюють у вічі і цілувати руку, яка їм сучить дулю? Їх душить чисте повітря свободи, вони знову прагнуть тухлятини московського кремля».
І що підмічено у Сповіді? «Воювати найстрашнішого ворога не страшно. Страшно визволяти раба. Отого ницого холуя, який не хоче волі. Бо завтра він стане твоїм ворогом. Найзапеклішим. І, як проклятий каїн, вдарить у спину…»
Кожного дня, на жаль, спостерігаємо щось подібне. “П’ята колона” увійшла в раж. Вона «готова вивчити навіть мавп’ячу мову, аби не говорити своєю»…
Отож і є у Сповіді прохання: «Дайте моєму народові кебети, щоб у своїй господі відчути себе господарем!».
“Знишпошліть якогось убивчого фунгіциду на погань усяку, що обсіла нашу землю! Знишпошліть… На шашелів чиновних і пречиновних, які сидять в адміністративних норах і трощать усе, що потрапляє на їхні ненажерливі зуби. На саранчу чужинецьку…»!
Цю Сповідь Євген Дудар написав, як каже, «за тепла», себто у травні, у 1991-му. Ще напередодні проголошення Незалежності України. А вона ж і через три десятки літ є дуже актуальною.
І ми разом є Євгеном Михайловичем Дударем запитуємо: “То коли ж ти, народе, стонадцять разів навчений отими каїнами, перестанеш бути таким довірливим і таким байдужим до своєї долі”?
Леонід ФРОСЕВИЧ, Світлана КОВАЛЬОВА
На фото: цю картину написав відомий український художник, майданівець Олександр Мельник.
