Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі
На тлі гучних корупційних скандалів у лісовій галузі та популістських танців навколо мораторію на експорт деревини майже непомітно пройшов IV з’їзд лісівників України. А між тим саме там можна було зрозуміти, як система реагує на тиск з боку суспільства – і чи збирається змінюватися.
З цієї точки зору найбільш значущим був виступ на з’їзді нинішнього голови Держлісагентства Володимира Бондаря. І хоча відчувалося, що цей керівник – «чиновник з дитинства», настільки його доповідь була перенасичена казенщиною, низка тез заслуговує на неабияку увагу.
Про що ж розповів головний лісівник? Перш за все, це були бравурні доповіді про «стабільність і позитивні тенденції». Голова похвалився, що обсяги реалізації продукції лісовим господарством цьогоріч збільшаться майже удвічі порівняно з 2013 роком. Щоправда, у 2013-му курс долара був не удвічі, а в 3,5 рази менший…
«Переконливим фактором є вагомий внесок лісової галузі до бюджетів усіх рівнів. Лише за 6 місяців 2018 року сума сплачених податків підприємствами галузі перевищить 4,5 мільярда гривень, при цьому надходження коштів до місцевих бюджетів у 2016 році вперше перевищили мільярдний рубіж, а у 2018-му очікується на рівні 1,6 мільярда гривень.
Сьогодні кожне третє лісогосподарське підприємство має районоутворююче значення і є потужним, стабілізуючим чинником розвитку територіальних громад, перш за все, в регіонах українського Полісся та Карпат», – каже Бондар. Утім, забув додати, що таку позицію лісгоспи займають не стільки через свою економічну потужність, скільки через відсутність взагалі будь якої роботи для населення в депресивних районах.
Але насправді головною тезою виступу було цілковите відкидання критики на адресу галузі, яка звучить все голосніше навіть від міжнародних організацій.
Володимир Бондар стверджує, що «лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству, дотримуються мораторію і експортують виключно дозволену до вивезення дров’яну сировину довжиною до 2 метрів, заробляючи валюту, так необхідну державі. Звісно, за відомим висловом «хто безгрішний хай перший кине в мене камінь» не варто стверджувати це однозначно, але навіть можливі порушення жодним чином не можуть мати ні масштабних ознак, ні відчутної шкоди».
Теза про нешкідливі порушення – справжній шедевр бюрократичної логіки!
На думку чиновника, всі проблеми – від населення, і від тих лісів, що не знаходяться під «дахом»Держлісагентства:
«У нас відсутня повна інформація щодо заготівлі та збуту деревини в усіх лісах, тому що система електронного обліку не діє в 27 відсотках лісів, які не підпорядковані Держлісагентству. Крім того в Україні працює велика кількість незаконних, або пилорам сумнівного походження, що заохочує населення вдаватися до протиправних дій та незаконних рубок. За оцінками БРДО в Україні їх налічується 12 тисяч».
Тобто ліс для 12 тисяч нелегальних пилорам тихенько крадуть сільські п’янички з кравчучками, а не постачають лісовози з лісгоспів!
З виступу керівника Держлісагентства можна було зрозуміти, що рубати найближчим часом будуть багато. Обійти нормативні обмеження планується дуже просто – посилаючись на трохи дивну тезу, що тільки рубки врятують ліс.
«Проблема всихання лісів відома… Головна перепона – за діючими санітарними правилами провести у загиблих насадженнях суцільну санітарну рубку, а це єдиний вихід, підтверджений вітчизняними і закордонними науковцями, в українських реаліях, дуже і дуже не просто.
Необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, а в осередках псевдо-екологічної активності та розігрітого невдоволення рубками лісу, і громадські обговорення.
Втрачається значний час на узгодження та документальне оформлення. Тим часом короїд розвивається і заселяє нові дерева, які потім масово всихають».
Чиновник забув додати, що корінь проблеми всихання лісів – не стільки у короїді, якому так допомагають екологи, скільки в нездорових насадженнях монокультури одного віку. Такий ліс не здатен витримати стрес, який несуть зміни клімату. Але пропонується не терміново змінити стратегію відтворення лісів, а дозволити лісгоспам рубати багато, швидко, без перевірок.
«Українські лісівники мають право проводити суцільну санітарну рубку на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто оперативне вилучення нещодавно заселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – бідкається Володимир Бондар.
Перевірки взагалі дуже не подобаються представникам лісової галузі – хоча, здавалося б, саме вони дозволяли б говорити про незаплямовану репутацію.
«Досить переглянути перелік документів, які необхідно заповнити щоб провести лісозаготівельні роботи тільки на одній лісовій ділянці. Додайте до цього аналогічний лісокультурний, лісозахисний, протипожежний пакет і стане зрозуміло, чому за паперами ми все частіше не бачимо лісу…
Все це відбувається на тлі безкінечних перевірок, коли кожен з папірців… вимагається для перегляду та перевірки. І спробуй не надати…», – знову майже не плаче керівник галузі.
Враховуючи, що Держлісагентство показує площу всихання лісів – майже 400 тисяч гектарів, – зрозуміло, чому так хочеться обійти всі формальності – це фантастичні обсяги деревини.
Що ще не подобається керманичам Держлісагентства? Будь які розмови про радикальні реформи. Наприклад, їх дуже непокоїть ідея створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві.
«В Україні діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня. Вдячні президенту країни за підтримку в цьому питанні». Іншими словами, чиновники дуже бояться, що ліси почнуть віддавати в концесію.
«Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів», – запевняв на з’їзді підлеглих Володимир Бондар. Така реакція якраз зрозуміла – адже керувати концесійними лісами чиновники більше не зможуть, що значно зменшить їх доступ до ресурсів.
І наостанок про ефективність і облік. Як пояснив голова Держлісагентства, національної інвентаризації лісів, про яку говорять вже багато років (адже ніхто точно не знає, де, чого і скільки у нас росте і скільки вже зрубали), не варто очікувати й у 2019 році – проектом бюджету такі роботи знову не передбачені.
До теми.
Хоча Володимир Бондар вже майже рік керує Держлісагентством – після того, як у листопаді 2017-го зі скандалом пішла з посади Христина Юшкевич, – формально на сайті відомства він зазначений все ще як заступник голови.
Шлях Володимира Бондара до лісових ресурсів країни дуже дивний, адже за першою освітою він вчитель історії, і до 2016 року з лісом ніколи не працював. (У 2007 році він також закінчив Волинський держуніверситет імені Лесі Українки, спеціальність «Економіка і підприємництво/Фінанси»). Після вишу (1996 рік) одразу подався в чиновники, спочатку до управління в справах молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Волинської обласної держадміністрації. Аж поки, попрацювавши ще на кількох незначних посадах, не став у 2002-му директором Центру муніципальних реформ «Луцьк 1432». Того ж року йому вдалося розпочати стрімку політичну кар’єру…
Але у 2002 році він отримав підтримку від Ющенка по мажоритарному округу і пройшов до Ради – звичайно ж, за віддану роботу на «Нашу Україну» по регіону. Великий успіх цієї партії на виборах у Волинській області приніс і велику нагороду – Бондаря призначили керівником області у 2005 році. У 2008-му він – радник президента.
Але політична кар’єра після цього стрімко пішла донизу, і ми вже можемо найти цього діяча на скромній, але цікавій посаді директора державного підприємства «Теплий дім». З 2013-го по 2016-й він сидить у кріслі заступника директора ТОВ «Енергосервісна компанія «Луцькі комунальні системи», а згодом – заступника директора ТОВ «Українська теплогенеруюча компанія «ЕСКО-Волинь».
І от диво – у 2016-му його призначають заступником голови Держагентства лісових ресурсів України.
Микола СЕРДЮК
