Чому поліція Києва не звертає увагу на гучну і специфічну сауну?

У Дарницькому районі Києва на вулиці Садовій, 136 на ділянках 15 і 17 багато років досить прибутково функціонує так званий відпочинковий комплекс, а реально це комерційна сауна…

У рекламній інформації про сауну зазначено, що так звана зона відпочинку працює цілодобово і сім днів на тиждень. І це поруч з іншими житловими будинками!
Рекламують, що у сауні є спальня з ліжком, кімната відпочинку . Бачив, як із сауни до басейну бігають голі, з вихилясами ( в якому стані?) чоловіки і дівчата. Також клієнтам пропонують масаж, кальян.

Ціна за годину перебування становить від 200 до 250 гривень плюс додаткові послуги. Тому, якщо порахувати, то за багато років існування цього закладу господарі отримали великий прибуток. Не сплативши податки?

Дивує, чому ця інформація в інтернеті не зацікавила правоохоронців?

Передбачливі власники змінили цільове призначення присадибних ділянок – ведення садівництва – і без документів збудували так званий відпочинковий комплекс: сауну зі спальнею (з якою метою?), з великою терасою, де розмістили багато столів і крісел, кухню з барною стійкою, навіть танцмайданчик з місцем для музикантів.

І ведуть… бізнес, який приносить значні доходи уже 16 років!

За цей час господарі – Римма і Сергій – офіційно ніде не працюючи, добряче, як вважаю, збагатилися. Навіть придбали будинок в Іспанії, де тепер проживають, купували нові автомобілі…

А сауна приносить їм прибутки.

Знайшли нового орендаря, котрий має намір розгорнути бізнес: здавати цю територію під святкування весіль і днів народжень, а сауну – сумнівним компаніям.

Тобто буде працювати та ж схема, що й раніше. Майже щодня (а особливо у п’ятницю, суботу й неділю) сюди приїздять групи людей, влаштовують тривалу пиятику, шумлять, вмикають гучну музику… Для сусідів цього закладу вечір перетворюється на справжнє жахіття.

А ті, хто мав би забезпечувати громадський порядок – колишні міліціонери, а тепер поліцейські – натомість “кришують” цей цікавий “об’єкт”?

Два роки пишу офіційні заяви очільнику МВС, в прокуратуру, Київському міському голові про порушення чинного законодавства, бездіяльність окремих працівників тодішньої міліції і теперішньої поліції, але всі скарги переадресовують до Дарницького управління поліції.

Виходить парадокс: ті, хто порушує закони і повинні бути давно звільнені з міліції, пройшли переатестацію і працюють уже в поліції. То хіба будуть вони перевіряти свою бездіяльність? Тому й надсилають мені формальні відписки.

Наприклад, у відповіді від 5 лютого 2016 року т.в.о. начальника управління підтверджує факт розміщення сауни за адресою Київ, вул. Садова, 136, діл. 15-17. У цьому ж листі зазначено, що дійсно в 2003 році власник “мав на меті створити розважальний комплекс з надання послуг сауни, але в подальшому від даної ідеї відмовився, а на даний час об’ява знаходиться в мережі Інтернет та він не знає як її видалити…»

Отакої: власник сауни “не знає як видалити” рекламну об’яву…

Тим часом об’єкт успішно працює й приносить власникам нові прибутки.

І не зрозуміло, чи керівники Дарницького управління поліції не знають про реальний стан справ із діяльністю розважального комплексу, чи їхні підлеглі готують на підпис документи з неправдивою інформацією?

Здивувала й інша формальна відповідь з Дарницького управління поліції.

У цій відповіді також є підтвердження, що за адресою: Київ, вул. Садова, 136, діл. 15-17 функціонує зона відпочинку, що вже є підставою для порушення кримінального провадження проти власника. Однак в наступному абзаці зазначено протилежне: «на момент розгляду звернення ознак кримінального правопорушення виявлено не було».
Дивина та й годі! А пояснення цьому просте: цю формальну відповідь мені готував дільничий інспектор, який багато років працює і давно мав би зібрати документи про притягнення до кримінальної відповідальності порушників закону. Але ж не зробив цього.

Коли було створено поліцію, то я сподівався, що будуть зміни на краще. Можливо, патрульні поліцейські працюють ефективніше за колишніх працівників ДАІ. Але у сфері громадського правопорядку, на жаль, стало ще гірше.

Мої численні дзвінки на «102» не приносили ніякого ефекту. Їх ігнорували, або патрульні поліцейські приїздили аж після кількох нагадувань. Здебільшого працівники поліції показували свою некомпетентність в юридичній галузі, відмовлялися вгамовувати порушників правопорядку, навіть не хотіли йти на територію сауни робити зауваження п’яним компаніям, щоб ті перестали шуміти й голосно вмикати музику.

Не розумію, чому на виклики щодо порушення громадського порядку приїздять патрульні поліцейські, котрі, за їхніми словами, не мають належних прав вгамовувати порушників. Мені ж здається, що вони не мають бажання, або вказівки керівництва. У складі МВС є багато різних спецпідрозділів реагування, які могли б вгамувати п’яних. То чому їх не залучають для роботи з такими правопорушниками?

Здивували й формальні відповіді з фіскальної служби.

Замість того, щоб відкрити кримінальне провадження проти власника ділянок надсилали мені формальні відповіді. До речі, на офіційних бланках не вказано дат і номерів.

А слідчий Г. Дячук взагалі здивував. На офіційному бланку він зазначив: “Повідомляю, що у вашій заяві була відсутня сума ухилення від сплати податків і зборів”! Виходить, що я повинен порахувати дохід власника відпочинкового комплексу впродовж 15 років? Це якраз робота слідчого податкової.

Формальні відповіді надсилають з Дарницької райдержадміністрації, Київської міськдержадміністрації. Дивує, що чиновники не подають на власників цього розважального комплексу до суду, а пересилають заяви з фактами явних порушень до поліції, де цим документам звично дають суб’єктивну оцінку.

Якщо власник земельних ділянок ігнорує офіційні виклики і не надає документи (бо їх у нього немає), то чиновники зобов’язані надіслати йому приписи про знесення незаконних будівель, а коли не зробить це добровільно, то передати матеріали до суду. То чому не виконують своїх обов’язків? Відповідь на це риторичне й просте запитання очевидна: хтось “кришує”.

Тому, вважаю, що пора вже прокуратурі серйозно узятися за цю справу.

Богдан БІЛЕЙЧУК, заслужений журналіст України

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *