За лаштунками коцюбинських справ. Заговорив депутат Микола Єременко

В Ірпінському регіоні є низка людей, які досить часто фігурують в критичних матеріалах ЗМІ, в соціальних мережах. Серед них і Микола Єременко, депутат Коцюбинської селищної ради.

У Фейсбуку, на сторінці Миколи Єременка зазначено:

Водночас на офіційному сайті селищної ради у графі «секретар селищної ради» жодного прізвища не вказано.

Коцюбинське – особливе, можливо, тому що тут у принциповому протистоянні зійшлися правда і кривда, що між собою воюють добро і зло, що громада хоче випростатися, ставши на стежку загального благополуччя та добробуту, позбутися ірпінських пут, а їй натомість ставлять підніжки, підрізають крила; водночас центральна влада цього чи не бачить чи не хоче бачити й чути. А ще тут зійшлися інтереси багатьох персон, в тому числі одіозних, мафіозних, тут влаштовують різні тіньові ігриша… Усі чули про “ірпінське чикаго”, було чимало публікацій правдолюбців про те, хто і як прикриває земельно-лісовий дерибан в Ірпінському регіоні, і що правоохоронці потурають цьому…

«Український репортер» декілька разів розповідав про «гарячу» ситуацію в Коцюбинському, зокрема про блокування роботи селищної ради, господарських процесів, про обставини резонансного відсторонення від посади селищної голови Ольги Матюшиної, про те чи вдається долати цю кризу (Матюшина нині керує селищем).

З повідомлення Міністерства юстиції:

«5 квітня 2018 року комісія Мін’юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визнала неправомірною та скасувала реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Миколи Єременка як в.о. голови Коцюбинської селищної ради. Про це повідомила заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова».

Опонентом Матюшиної є Микола Єременко. Він зателефонував до нашої редакції і запропонував, щоб ми подали також і його точку зору щодо гучних подій в Коцюбинському. Дотримуючись принципів плюралізму та об’єктивності, ми погодилися вислухати його. Єременко приїхав до редакції зі своїм соратником – мешканцем Ірпеня Євгеном Мельничуком.

Розмову почали з біографії Єременка, з його освіти.

– Закінчив філософський факультет, відділення політології, також військову психологію в Універистеті Шевченка, – розповідає Микола Єременко. – Але практично відразу після вузу перейшов до сфери журналістики, спочатку пробувався на посаді помічника-консультанта народного депутата. Але на той час мені це не дуже сподобалося – депутат сесії не відвідував, нічим не займався. Тому я не розумів навіщо там сиджу. Потім працював в «Українських новинах», на каналі «24», на ресурсі «ЛІГАБізнесІнформ». А далі був на вільних хлібах, займався паблік рилейшнз. Потім – АТО…

– Воювали?

– Так.

– Де, і як довго?

– Записався до армії у травні 2014-го. Далі були Слов’янськ, Краматорськ… 11-й батальйон «Київська Русь», яким командував комбат Гуменюк (він загинув). Був там до 1 жовтня 2014-го.

– У вас є посвідчення учасника АТО?

– Зараз оформляю. Немає кількох документів, військкомат зробив запит…

– Де проживаєте?

– В Коцюбинському з 2005 року.

– Сім’я тут у вас?

– Вона, на жаль, зруйнувалася у 2017 році. Я розлучений.

Ви у політичній партії?

– Безпартійний. Симпатизував би якійсь правій партії, але з тих, що є на політарені, не бачу жодної, яка б відповідала критеріям класичної правої партії.

– У ЗМІ часто пишуть, що ви симпатизуєте меру Ірпеня Карплюку, його партії «Нові обличчя»? (На день розмови Карплюк ще продовжував залишатися Ірпінським міським головою.) До Карплюка є чимало претензій у громадських активістів, його діяльність неодноразово гостро критикували медійники.

– Це пишуть члени БПП, їм треба про це писати. «Нові обличчя» – це депутати Коцюбинської селищної ради, вони нікуди не зникнуть, з ними треба домовлятися, з ними треба перетинатися.

І все ж, «Нові обличчя» контролює Карплюк.

– Це їхня справа, хто їх контролює.

– Але ж партійну дисципліну ніхто не відміняв.

– Вони звичайно підпорядковуються…

– Як часто бачитеся з Карплюком?

– Востаннє це було рік тому. Ситуативно інтереси можуть збігатися з різними людьми.

– Чому навколо вашого імені так багато, зокрема в медіа, повідомлень різного характеру?

– Я не влаштовую абсолютно нікого.

Вам дорікають жорстоким поводженням з собаками. Що скажете?

– Так, дорікають. Поясню. Вважаю, що бродячим собакам не місце на вулиці. Ось у країнах ЄС їх немає. Так само має бути і в Україні. Метод: відлов тварин – стерилізація – повернення назад є шарлатанським. Його придумали для того, щоб цю проблему вирішувати десятки років і щоб вона не вирішувалася. Цей метод – присмоктатися до бюджету, оголосити його святим. І останнє: наше законодавство дозволяє евтаназію тварин адміністративними методами, на цьому і стою. Вважаю, коли йде війна, то витрачати бюджетні кошти для стерилізації собак не варто. В розвинених країнах ніхто не утримує бродячих собак за бюджетні кошти.

Але ж у прокуратури, здається, є претензії до вас (йдеться про жорстоке поводження з тваринами)?

– Як мені відомо, було порушено фактове кримінальне провадження, це було ще в січні 2018-го, з цього приводу ніхто до мене не звертався, і ніяких слідчих дій не було…

Ще одна з інформацій, яку читаємо на тих чи інших медіа-ресурсах – у вас немає особливих коштів… Звідки берете гроші, щоб подорожувати, за чий рахунок вояжі?

– Ну, в принципі в мене є кошти… Я – самозайнята особа… Порадив би недоброзичливцям не залазити до моїх особистих коштів, тому що на бюджеті не сиджу, не вкрав жодної гривні з бюджету. З жовтня і по сьогоднішній день мені Коцюбинська селищна рада винна зарплатню – щомісяця тисяч вісім одержував.

– А звідки ж тоді берете кошти для прожиття?

– Заліз у борги.

– І великі борги маєте?

– Великі… В мене є і родичі. Які займаються бізнесом в тому числі. І заставу було виплачено моїми родичами за мене.

Зі сторінки у Фейсбуку Миколи Єременка


– Вважаю, те, що усе це відбувається щодо мене – це беспредєл, – продовжує Єременко. І держава Україна буде відповідати за це – фінансово. Я буду закривати ці всі кримінальні справи, які на мене посипалися…

– Скільки їх?

– Дві кримінальні справи. Перша: 11 квітня 2018 року… Її відкрила Державна фіскальна служба, податкова міліція Києво-Святошинського району. Спочатку – по факту, потім пред’явили підозру. Фабула: підробка документів… У нас, як відомо, була сесія 30 березня, потім – два рішення виконкому, і ДФС вважає, що документи, які були підписані за наслідками цих засідань, є підробленими, бо не визнають моїх повноважень. Водночас я їм показую ухвалу суду і кажу, що рішення селищної ради про призначення мене в.о. селищного голови і звільнення Матюшиної не призупинені, вони є чинними. (В судовій ухвалі сказано – «до з’ясування усіх обставин по суті»).

– Ви вважаєте, що не підробляли документи?

– Я їх створював. Це не є підробкою. Його законність можна оспорювати в адмінсуді…

– Вас викликають на допити?

– Викликають. Це для ДФС дуже неприродня стаття, це – підслідність поліції, а вона не знайшла складу злочину.

– У вас є про це документ?

– Немає, тому що не я звертався… Ольга Матюшина зверталася до поліції. Просто поліція спочатку узяла в мене пояснення, як відбувалися події.

– Звідки ви тоді дізналися, що немає складу злочину?

– Я запитав про це у поліцейських…

Друге кримінальне провадження щодо вас – вже прокурорське. Коли і за яких обставин це сталося?

– Воно взагалі є цікавим. Його (досудове розслідування) Генеральна прокуратура відкрила 23 лютого цього року. Генпрокурор Юрій Луценко сформував групу для розслідування. Фабула: депутат Микола Єременко вимагав неправомірну вигоду в Ольги Матюшиної. Це було 23 лютого. Але… З людиною, яка дає хабар (Роман Шестопалов, як фігурує в багатьох ЗМІ), ми познайомилися лише 6 березня, а 23 лютого я, виявляється, щось вимагав від Матюшиної. Він там дійсно запропонував кошти в сумі 50 тисяч доларів.

– Вам?

– Мені, мені. Так.

– Просто так?

– Ну, в нас була зустріч, він запропонував кошти.

– Але ж ви його вперше бачили!Чи ця зустріч була вже не першою?

– Це було вперше. Він просто знав Євгена Мельничука раніше.

Ви довірилися, що є спільний знайомий?

– Ну, так. А мова насправді… Чому я повинен був зустрічатися з ним 6 березня? Мене це зацікавило в першу чергу. Тому що я хотів запропонувати Ользі Матюшиній – якщо буде така розмова – порозуміння. А саме, що вона визнає мене секретарем, видає відповідний наказ.

– Це, по-вашому, певний компроміс?

– Так. Про кошти мова не йшла. Я взагалі не хотів нічого – їхав на зустріч і думав, що послухаю цю людину, що вона хоче… Шестопалов каже: давай приймемо бюджет селища… А документ якраз прийняли у грудні, Матюшина заветувала його. Я у відповідь кажу: гаразд. Якщо хочеш компромісний варіант бюджету, щоб пішли назустріч Матюшиній (а водночас вона… не визнає мене на посаді секретаря ради, якого обрало майже дві третини депутатського корпусу), тоді не повинно бути футболу в одні ворота. Давай якось доходити до розблокування і до компромісу. Ви визнаєте мене на посаді, далі – беремо ті статті, які вас влаштовують чи не влаштовують, й розбираємося… Із чогось починаємо примирення. А потім Шестопалов наприкінці розмови й каже: тут ще є така ідея – 50 тисяч доларів. Мене відразу здивувало – чому він так голосно й чітко говорить?

– Що ви відповіли на це?

– Сказав: я тебе почув… Обдумаю. Цікава ситуація: того ж дня я зустрівся з одним із депутатів Ірпінської міської ради й кажу: тут явно хочуть хабара дати (на суді він буде як свідок, я поки що не хочу його називати), у тебе є знайомі в обласній поліції – а давай «жахнемо» усю цю компашку…

– Тобто викриємо?

– Викриємо. Я обвішуся апаратурою і піду брати хабар. Хочуть? А чом би й не узяти під контролем обласної поліції?! Це було 6-го березня. Але у нас змінилися обставини – у Коцюбинському повинна була відбутися сесія, і вона пройшла. Це було продовження позачергової. І 7-го ми «відставляємо» Матюшину… Проголосували за її відставку.

– Ви головували?

– Так.

– А де була Ольга Матюшина?

– Її запрошували, але не прийшла.

– Скільки було депутатів?

– 18. Дві третини. Це була по суті відповідь – чітка, конкретна – на ці пропозиції. Після цього я сідаю в кабінет селищного голови, починаю роботу…

– Ви зайшли туди вільно? Хто дав ключі?

– Ключі? Ми двері зламали. Але зламали абсолютно законно, в присутності поліції, ми показали виписку з рішення ради, виписку з реєстру. І сказали, що я не можу пройти в офіс до себе на роботу.

– Кому саме з поліції сказали?

– Були з Ірпеня начальник поліції, його заступники, і з Коцюбинського був поліцейський. Були по суті всі…

– І ви зайшли в кабінет, відчули себе головою?

– Відчули… Більше емоційне питання. А юридично… Печатку ми виготовили за рішенням ради і почали роботу над вирішенням питань, які не вирішувалися.

– Отже, вважаєте, що термін «самопроголошений», який фігурує в медіа, неприйнятний?

– Що означає самопроголошений? Я, депутат Єременко, сам себе проголосив. А якщо проголошує дві третини? Їхні підписи є. Всі рішення ради є колегіальними, не колегіальні – нікчемні. В крайньому випадку можна казати – оголошений депутатською більшістю. Чи – двома третинами.

– І все ж, ось читаємо повідомлення прокуратури про те, що вас було затримано за хабар.

– 24 травня це сталося.

– Ви не встигли обвішатися технічними пристроями для таємного запису чи це було вже не актуально?

– Було вже глибоко не актуально. Але річ у тому, що у нас була ідея піти на вибори в одній команді з бізнесменом Олексієм Зіневичем.

– Ви з ним домовлялися?

– Євген Мельничук домовлявся.

– Про які саме вибори йдеться?

– До Ірпінської міської ради. Євген з ним співпрацює вже два роки… Зіневич посилає Шестопалова – і той каже, що наша команда сподобалася Зіневичу. Він хоче співпрацювати. Ми – за. Ми йдемо на вибори, отже нам треба утримувати штат, мати свого відео-оператора, пишучу людину, щоб робила газету. На вибори просто так ніхто не йде.

– І що відповів Шестопалов?

– Він називав себе довіреною особою Зіневича, завжди казав, що… від Зіневича.

– А ви особисто із Зіневичем на цю тему не говорили?

– Євген Мельничук більше домовлявся з цих питань, але я знав, що Зіневич хоче зайти як співінвестор…

– У Коцюбинське?

– В команду… просто. Оплачувати нам поточні витрати. І в даному випадку, по-перше, жодне рішення не продавалося, як це намагаються показати; в даній історії ні я, ні Євген Мельничук не мали справ з Матюшиною, а – зі сторонньою людиною.

Ремарка Євгена Мельничука

– Я запропонував нашу діяльність оформляти додатково договорами і актами виконаних робіт. Ми виконували політичні консультації для Зіневича по селищу Коцюбинське через Шестопалова. Так і почали роботу. Фактично суму погодили… 50 тисяч гривень. Він приносив 2 тисячі доларів. Я підписав акти виконаних робіт «без зазрєнія совісті».

– Це були як політичні консультації?

Мельничук:

– Політичні консультації по селищу Коцюбинське. Все чітко так.

Розповідає Микола Єременко:

– У квітні пройшла ця проплата. У нас пішли вже начебто розмови про те, що формується один список: у Зіневича мають бути квоти у виборчому списку, тому що він вкладається в це все фінасування. І якби уже сприймалося, що Зіневич є частиною команди. І тут ці кошти… Наступний транш «виставляється» як хабар мені від Матюшиної. І для мене це було шоком. А яким боком я маю справу з Матюшиною?
Це – по- перше. А по-друге… Зовнішня людина свої економічні відносини зі мною «виставляє» як хабар від Матюшиної, який я вимагав від неї на свою користь за нібито якісь рішення.
А рішення – три: перше: прийняти бюджет селища… Це для мене взагалі смішно, бо його прийняли 30 березня, і я підписав… Його треба розблокувати. Другий пункт: доцільність придбання сміттєвоза. Пропоную обговорити, що економічніше: придбання цієї техніки чи – підписання угоди на вивезення сміття? Третій пункт: стадіон для дітей. Буцімто я вимагав від Матюшиної проголосувати зміну цільового призначення ділянки під футбольне поле.
Я кажу Шестопалову: давай думати, як це зробити по документах. Він пропонує знайти юриста, щоб оформив цю земельну документацію. Запитав, чи є у мене гарні фахівці-земельники? Кажу: є. Він промовив, що заплатить цьому фахівцю за проект рішення. Мовляв, нехай підготує. Я думаю: нічого собі! Мешкаючи в Києві, ти раптом став меценатом для Коцюбинського, оплачуєш зі своєї кишені земельну документацію? Чому? Після Великодніх свят я почав домовлятися з директором землевпорядної фірми. Дякуючи Богові з ним не зустрілися… Бо ще одна безвинна людина потрапила б до цієї схеми і її зробили б ланкою в передачі уявного хабара.

– Якщо Шестопалов опікувався політичними консультаціями, то навіщо ви з ним вели розмову про фінансово-господарські плани?

– Він цікавився цим. Хотів співпрацювати з нами. Шестопалов потім викрутив, що є певні умови, і під ці умови треба гроші.

– Скільки у вас адвокатів?

– Два у цій справі, і третій – у справі, яку веде Державна фіскальна служба.

– Маєте можливість оплачувати їхню роботу?

– Маю.

– Позику узяли?

– Та ні. Щодо справи, яку веде СБУ, то нам з Мельничуком адвокати виставили мізерну суму, бо вони нас просто поважають.

Зі сторінки у Фейсбуку Миколи Єременка

– Ви за чи проти приєднання Коцюбинського до Києва?

– Проти, я за те, щоб воно було самостійним. Немає жодного нормативного акту, який би змусив нас кудись приєднатися.

Розмову вів Леонід ФРОСЕВИЧ

ВІД РЕДАКЦІЇ.

Цьогоріч серпневі дні в Коцюбинському також виявилися «гарячими». Ось що написала на сторінці у Фейсбуку селищний голова Ольга Матюшина:

«Запрошую всіх 23 серпня, о 18:00 до Будинку культури на сесію. На порядку денному – бюджет. Не приймемо зараз – не встигнемо виконати до кінця року. Нам треба трактор – це тендер, а тендер означає час – 45 днів! – не буде чим чистити дороги взимку… А це – безпека кожного з нас. Питання опалювального сезону: не приймемо зараз рішення – 15 жовтня депутати можуть розказувати що завгодно своїм виборцям, але як показує досвід – вони просто ховаються, коли батареї холодні і не готові брати на себе відпвідальність. Нам треба підписати договори з “Нафтогазом”. Для цього рада має відголосувати низку рішень. Котельні – власність громади. Юридична площина виграна…

Нам треба створити своє неприбуткове медичне комунальне підприємство. 2019 рік – рік закінчення оренди в приміщенні колишнього дитсадка екс-депутатом Ільницьким. Ми можемо покращити якість медобслуговування в селищі і не залежати так сильно від Ірпеня. Люди чекають на матеріальну допомогу.

Наголошую, що за законом мер не має жодних важелів впливу на депутатів. Їх обирали виборці – контролюють і відкликають виключно виборці. Тому якщо мешканців будинків, які представлені депутатами, що не ходять на сесії, все влаштовує – розбиті дороги, опалювальний сезон під загрозою зриву – це ваша зона відповідальності перед односельцями. Ви обрали цих депутатів – контролюйте їхню присутність і роботу 23 серпня. Зі свого боку я направлю ще одне звернення до парламенту з вимогою розпустити раду через бездіяльність».

6 вересня 2108-но на сайті «Громада Приірпіння» Ольга Матюшина розповідає, який він, болючий нерв Коцюбинського:

«Чорним по білому написано, що треба прийняти бюджет. Що це значить? Депутати мають прийти на сесію і відголосувати, на що витрачати кошти. Без цього я не можу, як мер, виконувати бюджет, бо він не відголосований. Що ж робить депутатська більшість? Вона просто не ходить на сесії, а ті, хто приходять – не реєструються. Із січня це вже дев’ятий місяць, коли у нас не розподілений бюджет шляхом голосування депутатів.

Чим же зайняті депутати, поки ми без розподіленого бюджету намагаємося зробити все можливе, щоб підготувати котельні і теплотраси? Вони заплатили гроші за оренду залу в УНІАН і пішли просто попіаритися на цій темі.

Їх дійсно ніхто ніколи не бачив в мороз на котельнях. Але хто як не депутати шляхом голосування мають виділити кошти на підключення котлів й ремонт теплотрас?»

2 березня 2018 року народний депутат України Ольга Червакова з трибуни Верховної Ради сказала:

«В Коцюбинському питання децентралізації стало пеклом для порядної людини, особливо в умовах непрацюючих правоохоронних органів…»

Нагадаємо, що Ольга Матюшина працює на посаді Коцюбинського селищного голови з 2015 року. Вона неодноразово заявляла, що виступає проти дерибану Біличанського лісу, за те, щоб громада була справжнім і реальним господарем.

Відеосюжет про пікетування громадою Коцюбинського обласної прокуратури:

https://www.youtube.com/watch?v=9uIAFxOLiYY&t=80s
Коцюбинське вийшло з протестом до обласної прокуратури

Like

Редакція

Редакція “Українського репортера”


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *